№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові та посада	Дні прийому	Час прийому
1	Соколов Олег Анатолійович – голова державної податкової адміністрації в Донецькій області	1-й і 3-й понеділок місяця	14.00-18.00
2	Куслій Вадим Олександрович – перший заступник голови ДПА в Донецькій області	1-й і 3-й вівторок місяця	14.00-18.00
3	Загоруля Сергій Миколайович – перший заступник голови, начальник управління податкової міліції ДПА в Донецькій області	1-а і 3-я середа місяця	14.00-18.00
4	Карпилянська Людмила Іванівна – заступник голови ДПА в Донецькій області	1-й і 3-й четвер місяця	14.00-18.00
5	Левченко Валентина Михайлівна – заступник голови ДПА в Донецькій області	1-а і 3-я п’ятниця місяця	14.00-16.45
6	Степенко Сергій Георгійович – заступник голови ДПА в Донецькій області	2-й і 4-й понеділок місяця	14.00-18.00
7	Ткач Андрій Анатолійович – заступник голови ДПА в Донецькій області	2-й і 4-й вівторок місяця	14.00-18.00
8	Чабаненко Олексій Вікторович – заступник голови ДПА в Донецькій області	2-а і 4-а середа місяця	14.00-18.00
9	Кричун Єлизавета Петрівна – заступник голови ДПА в Донецькій області	2-й і 4-й четвер місяця	14.00-18.00
10	Воронцова Людмила Олександрівна – начальник управління відомчого контролю	2-а п’ятниця місяця	14.00-16.45
11	Ткаченко Юрій Володимирович – начальник управління оподаткування фізичних осіб	4-а п’ятниця місяця	14.00-16.45

 

Адреса Громадської приймальні облДПА: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 114, корпус 2, кім. 112.

 

Номери телефонів, за якими здійснюється попередній запис на прийом:

- до голови облДПА: 301-53-32, 301-52-89;

- до заступників голови та інших посадових осіб: 301-52-89.

 

Номери «телефонів довіри»:

- облДПА: (0622) 57-64-46;

- ДПА України: (044) 272-24-89.

 

Електронна адреса web-сайту облДПА в мережі «Інтернет»: www.dpa.dn.ua

 

Макіївська ОДПІ

25.02.2010

№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові та посада	Дні прийому	Час прийому
1	Буряк Сергій Васильович – голова Державної податкової адміністрації України	кожний 1-й четвер місяця	14.00–18.00
2	Кайзерман Вадим Олександрович – перший заступник голови ДПА України	кожна 2-а середа місяця	14.00–18.00
3	Буханевич Олександр Миколайович – перший заступник голови ДПА України	кожний 1-й вівторок місяця	15.00–18.00
4	Бухарєв Владислав Вікторович – перший заступник голови ДПА України, начальник податкової міліції	кожний 1-й понеділок місяця	14.00–18.00
5	Лекарь Сергій Іванович – заступник голови ДПА України	кожна 1-а середа місяця	14.00–18.00
6	Любченко Олексій Миколайович – заступник голови ДПА України	кожна 1-а п’ятниця місяця	14.00–18.00
7	Матвєєв Олег Валентинович – заступник голови ДПА України	кожна 4-а середа місяця	14.00–18.00
8	Регурецький Василь Васильович – заступник голови ДПА України	кожний 4-й четвер місяця	14.00–18.00
9	Рубан Наталія Іванівна – заступник голови ДПА України	кожний 2-й понеділок місяця	14.00–18.00
10	Ткачук Василь Григорович – заступник голови ДПА України	кожний 3-й понеділок місяця	14.00–18.00
11	Чекашкін Сергій Вікторович – заступник голови ДПА України	кожний 2-й четвер місяця	14.00–18.00
12	Ярошенко Федір Олексійович – заступник голови ДПА України	кожна 4-а п’ятниця місяця	09.00–13.00
13	Букраба Олена Михайлівна – директор Департаменту забезпечення діяльності голови ДПА України (апарат голови ДПА України)	кожний 3-й вівторок місяця	09.00–13.00
14	Видиборець Андрій Петрович – директор Департаменту фінансового забезпечення	кожний 2-й четвер місяця	09.00–13.00
15	Зальотін Михайло Вікторович – директор Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів	кожний 4-й четвер місяця	09.00–13.00
16	Дусяк Степан Павлович – директор Департаменту оподаткування фізичних осіб	кожна 1-а та 3-я середа місяця	09.00–13.00
17	Клочкова Любов Григорівна – директор організаційно-розпорядчого Департаменту	кожна 3-я п’ятниця місяця	14.00–18.00
18	Косарчук Віктор Петрович – директор Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян	кожний 1-й вівторок місяця	14.00–18.00
19	Лапшин Юрій Вікторович – директор Департаменту адміністрування податку на додану вартість	кожна 2-а середа місяця	09.00–13.00
20	Мережка Сергій Іванович – директор Департаменту контролю за відшкодуванням податку на додану вартість	кожний 1-й вівторок місяця	09.00–13.00
21	Мокрієв Володимир Миколайович – директор Департаменту відомчого контролю	кожний 2-й вівторок місяця	09.00–13.00
22	Притула Єгор Михайлович – директор Департаменту апеляцій	кожний 3-й четвер місяця	14.00–18.00
23	Романченко Сергій Григорович – директор Департаменту персоналу	кожний 1-й і 3-й понеділок місяця	09.00–13.00
24	Сисоєва Тетяна Петрівна – директор Департаменту контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД	кожний 2-й понеділок місяця	09.00–13.00
25	Стельмахович Ігор Віталійович – директор Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом	кожна 2-а п’ятниця місяця	09.00–13.00
26	Трофімова Лариса Віталіївна – директор юридичного Департаменту	кожна 3-я середа місяця	14.00–18.00
27	Удачина Ірина Михайлівна – директор Департаменту податкового контролю юридичних осіб	кожний 4-й понеділок місяця	14.00–18.00
28	Хоцянівська Наталія Володимирівна – директор Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів)	кожна 4-а середа місяця	09.00–13.00
29	Чмерук Микола Олександрович – директор Департаменту погашення прострочених податкових зобов’язань	кожна 3-я п’ятниця місяця	09.00–13.00
30	Баканов Володимир Анатолійович – перший заступник начальника податкової міліції, начальник управління внутрішньої безпеки ДПА України	кожна 2-а та 4-а п’ятниця місяця	14.00–18.00
31	Бучинський Йосип Валентинович – заступник начальника податкової міліції, начальник слідчого управління податкової міліції	кожний 4-й вівторок місяця	09.00–13.00
32	Гладун Юрій Вадимович – начальник управління міжнародних зв’язків	кожна 1-а п’ятниця місяця	09.00–13.00
33	Калєніченко Наталія Григорівна – начальник управління реєстрації та обліку платників податків	кожний 3-й вівторок місяця	14.00–18.00
34	Лісовий Геннадій Олексійович – перший заступник начальника податкової міліції, начальник головного управління податкової міліції ДПА України	кожний 1-й і 3-й четвер місяця	09.00–13.00
35	Марченко Юрій Васильович – начальник управління адміністрування акцизного збору	кожний 4-й понеділок місяця	09.00–13.00

 

Макіївська ОДПІ

25.02.2010

Відповідає перший заступник начальника Макіївської ОДПІ

Балацька Л.Д.

 

У 2010 році Головним відділом податкової міліції Макіївської ОДПІ порушено 6 кримінальних справ, з яких 3 – за фактами ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

 

Виявлено 2 фірми, що мають ознаки «фіктивності» та 1 «конвертаційний» центр.

 

Щодо боротьби з незаконним обігом підакцизних та інших товарів, з незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на загальну суму 13,4 тис. грн.

 

Виявлено 1 підпільний цех з виробництва фальсифікованої алкогольної продукції. Порушено 2 кримінальні справи за фактами незаконного виготовлення, збереження, збуту підакцизних товарів з недоброякісної сировини, що представляє загрозу для життя та здоров’я людей.

 

Макіївська ОДПІ

05.02.2010

 

№ з/п	Пункт з прийому декларацій	Адреса пункту	Дні роботи	Часи роботи
Центрально-Міське відділення
1	Центрально-Міське відділення Макіївської ОДПІ	86157, м. Макіївка, вул. Леніна, 47, кім. №№ 12, 13	Понеділок - п’ятниця         Субота - неділя	з 9-00 до 19-00   перерва з 13-00 до 13-45   з 9-00 до 14-00
Кіровське відділення
2.	Кіровське відділення Макіївської ОДПІ	86133, м. Макіївка, вул. Ціолковського, д/б 152, кім. № 1	Понеділок - четвер; П’ятниця         Субота - неділя	з 9.00 до 19.00; з 9.00 до 18.00   перерва з 13-00 до 13-45   з 9-00 до 14-00
3.	Додатковий консультаційний пункт	Ясинівська селищна рада, сел. Ясинівка	18.02.2010 11.03.2010 25.03.2010	з 11.00 до 13.00
Гірницьке відділення
4.	Гірницьке відділення Макіївської ОДПІ	86155, м. Макіївка, вул. Рєпіна, б. 4, кім. № 417	Понеділок – четвер; П’ятниця         Субота	з 9-00 до 18-00; з 9-00 до 16-45   перерва з 13-00 до 13-45   з 9-00 до 13-00
Совєтське відділення
5.	Совєтське відділення Макіївської ОДПІ	86141, м. Макіївка, вул. Гаврілова, будинок Рад, кім. №№ 3, 4	Понеділок - п’ятниця         Субота	з 9-00 до 18-00   перерва з 13-00 до 13-45   з 10-00 до 13-00
Червоногвардійське відділення
6.	Червоногвардійське відділення Макіївської ОДПІ	86114, м. Макіївка, вул. Кронштадська, б. 73, кім. №№ 3, 4, 6	Понеділок – четвер; П’ятниця         Субота	з 9-00 до 18-00; з 9-00 до 16-45   перерва з 13-00 до 13-45   з 9-00 до 13-00

 

Макіївська ОДПІ

05.02.2010

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Закон України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон).

2. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV).

3. Наказ ДПА України від 21.04.93 №12 «Про затвердження інструкції про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.93 за №64.

4. Наказ ДПА України від 22.09.03 №442 «Про затвердження інструкції про податковий кредит», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.10.03 за №879/8200.

 

 

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

 

Згідно з Законом обов'язок подання декларації у платника податку з доходів фізичних осіб виникає у разі отримання ним протягом звітного року окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків):

- з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався (пп. 8.1.3 ст. 8 Закону).

 

Якщо окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію;

- у разі отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (пп. 8.2.1 та пп. 8.2.2 ст. 8 Закону).

 

Платник податку, котрий отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію.

 

При цьому, особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- у разі отримання іноземних доходів (пп. 9.9.1 ст. 9 Закону).

 

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку – їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

 

Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

 

 

Декларація подається до 1 квітня 2010 року до державної податкової інспекції за місцем проживання. Декларацію громадянин може подати до податкового органу особисто (тоді датою подання вважається дата її реєстрації) або надіслати поштою (тоді датою її подання вважатиметься дата здійснення поштового відправлення, зазначена на штампі відділення зв’язку).

 

 

Платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від видів та сум отриманих доходів, якщо вони:

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

- в інших випадках, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

 

 

З метою виконання вимог Закону щодо декларування та недопущення виникнення напруги у суспільстві з причин унеможливлення виконання громадянами свого конституційного обов’язку щодо декларування доходів, до затвердження нової форми річної декларації про майновий стан і доходи, передбаченої Законом, як виняток, і у 2010 році допускається використання (заповнення та подання платниками податку) бланку декларації (Додаток №1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за №64, із змінами і доповненнями).

 

Органи державної податкової служби на місцях забезпечують платників податку безоплатно бланками декларації, формами переліку сум витрат та розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб.

 

 

Платник податку з доходів фізичних осіб зобов’язаний подати річну декларацію, якщо протягом 2010 року він отримував такі доходи:

- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом;

- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом;

- якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року;

- якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованого за останній звітний період;

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності;

- дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів;

- при отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної особи;

 

- цільова благодійна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з окремих видів лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; клонування людини або її органів, придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів; та платнику податку який здійснює наукове дослідження або розробку, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших особистих витрат) у разі, коли після завершення таких робіт у набувача такої допомоги залишаються об‘єкти власності, надані благодійною організацією;

 

- сума цільової благодійної допомоги у вигляді коштів, якщо така цільова благодійна допомога не використовується її набувачем протягом встановленого строку та не повертається благодійнику до його закінчення;

- іноземні доходи, тобто дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України;

- невикористана сума страхового відшкодування, якщо платник податку, який отримав таке страхове відшкодування, не здійснює заміну (відновлення) застрахованого майна протягом встановлених строків;

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.

 

Макіївська ОДПІ

05.02.2010

«Бланк річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) складається з чотирьох розділів та двох додатків.

 

У розділі 1 Декларації про доходи вказується ідентифікаційний номер і відомості про громадянина, який подає декларацію (прізвище, ім’я, по батькові, місце фактичного проживання, робочий та домашній телефони), інформація про всі види доходів, одержаних цим громадянином протягом 2009 р. від особи, яка не є податковим агентом, та інших доходів, з яких при їх нарахуванні податок не утримувався, витрати, дозволені до включення до податкового кредиту, а також суми заробітної плати та утриманого податку з доходів фізичних осіб.

 

У пункті 1.1 «Доходи, одержані ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ»розділу 1 Декларації про доходи зазначаються: місце роботи, з якого надано довідку про суму заробітної плати громадянина, відомості про суми нараховуваного загального оподатковуваного доходу протягом 2009 року у вигляді заробітної плати та суми нарахованого (утриманого) та перераховуваного до бюджету податку з доходу фізичних осіб.

 

Доходами громадянина, одержаними у вигляді заробітної плати, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також від фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини.

 

Пункт 1.1 заповнюється на підставі даних, які вказуються в довідці, виданої работодавцем. Якщо платник податків на протязі 2009 року змінював місце роботи, він повинен у декларації вказати дані про заробітну плату та суму утриманого податку від усіх роботодавців, з якими мав трудові відносини протягом 2009 року.

 

У графі 1 таблиці пункту 1.1 зазначається повне найменування підприємства, установи, організації та їх код за ЄДРПОУ або прізвище фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності та її ідентифікаційний номер, з якими укладено трудовий договір на використання праці громадянина у 2009 р., i їх поштова адреса. Якщо протягом року було кілька місць роботи, то у графі 1 перелічуються всі.

 

У графі 3 зазначається сума нарахованого працівникові у 2009 р. загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної платина конкретному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності. До такої суми включаються доходи, одержані як готівкою, так i у натуральній формі.

 

У графі 4 зазначається сума нарахованого (утриманого) та перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, зазначених у графі 3.

 

При заповненні пункту 1.1 суми наданих громадянину допомоги, подарунків, додаткових благ не включаються до загального річного оподатковуваного доходу. Це пояснюється тим, що суми доходів (прибутків), одержаних платником податку та відмінні від заробітної плати, в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв’язку з наданням податкового кредиту, не приймаються.

 

У пункті 1.2 «Доходи, одержані в інших місцях НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ»розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані платником податку від особи, яка не є податковим агентом, та інших доходів, з яких при їх нарахуванні податок не утримувався.

 

- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 Закону № 889 (пп. 4.2.3);

 

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом (пп. 4.2.8);

 

- доходи у вигляді додаткових благ, які надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця. З метою оподаткування такі доходи прирівнюються до подарунків з їх відповідним оподаткуванням (абзац останній пп. 4.2.9);

 

- сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу (пп. 4.2.11);

 

- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 статті 4 Закону (пп. 4.2.13);

 

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 Закону № 889 (пп. 4.2.14);

 

- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання (пп.4.2.16);

 

- непогашена частина недоплати, що виникла за наслідками звітного податкового року внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припинив трудові відносини з працедавцем, та перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період (абзац другий пп. 6.5.3);

 

- сума переплати, яка виникла внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припинив трудові відносини з працедавцем, та перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованного за останній звітний період (абзац другий пп. 6.5.5);

 

- доходи від здавання в оренду нерухомого майна (пп. 9.1.4);

 

- виграши в азартні ігри в казино та інших гральних місцях чи домах (пп.9.5.2);

 

- інвестиціний прибуток (пп. 9.6);

 

а) загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом 2009 року перевищувала 940 грн.;

б) платник податку не мав права на отримання податкової соціальної пільги згідно з пп. 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону (абзац третій пп.9.7.3);

 

- цільова благодійна допомога, яка отримана на цілі, що значаться у переліку обмежень («а» пп. 9.7.4);

 

- дохід у розмірі вартості (за звичайними цінами) об'єктів власності, які були надані благодійною організацією набувачу благодійної допомоги для виконання наукового дослідження (розробки) та не повернуті назад після завершення такого наукового дослідження (розробки) («е» пп. 9.7.4);

 

- цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не була використана її набувачем протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, та не була повернута благодійнику до закінчення такого строку (абзац перший пп.9.7.5);

 

- іноземний доход (пп. 9.9.1);

 

- непогашена частина податку, який було нараховано на суму перевищення над сумою витрат платника податку на відрядження або під звіт та не утримано за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку платнику податку, який припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти (абзац 5 пп. 9.10.1);

 

- невикористана сума страхового відшкодування, яке отримав платник податку та не здійснив заміну (відновлення) протягом зазначених строків (п. 15.2);

 

- доходи платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (п.18.3).

 

У графі 1 таблиці пункту 1.2 повідомляється повне найменування підприємства, установи, організації, поштова адреса та код за ЄДРПОУ. Якщо доходи одержано від фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, зазначаються її прізвище, ім’я, по батькові, місце здійснення діяльності, її ідентифікаційний номер. Під найменуванням підприємства зазначається, за що саме отримано доход.

 

У графі 3 таблиці пункту 1.2 — сума доходу, що отримана від особи, яка не є податковим агентом, та інших доходів, з яких при їх нарахуванні податок не утримувався.

 

Для заповнення таблиці в пункті 1.2 громадяни використовують дані Книги доходів та витрат, затвердженої наказом ДПАУ від 16.10.03 р. № 490 та зареєстрованої в Мінюсті 29.10.03 р. під № 988/8309.

 

У пункті 1.3 «Доходи, одержані від ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ, приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності»розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані в разі здійснення зазначених видів діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

 

У пункті 1.4 «Доходи, одержані за кордоном або з іноземних держав»розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані під час перебування громадян за кордоном, або доходи, які надійшли з іноземних держав.

 

У графі 1 таблиці пункту 1.4 зазначається найменування країни, в якій або з якої одержано доход, а також місто i назва організації, що його виплатила.

 

У графі 2 — місяць, в якому одержано іноземний доход.

 

У графі 3 зазначається сума у валюті одержання (євро, долар, тощо).

 

Доходи, які одержані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу.

 

У графі 4 таблиці - сума доходу у валюті України.

 

У графі 5 відображається сума сплаченого (утриманого) податку у валюті одержання доходу.

 

У графі 6 вказується еквівалент податку, зазначеного в графі 5, обчислений у гривнях за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу в іноземній валюті.

 

Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий доход, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

 

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням суми отриманого іноземного доходу).

 

У розділі 4 Декларації про доходи відображаються відомості про власність та земельні ділянки (в тому числі про майно та земельні ділянки, що знаходяться за межами України), місце їх знаходження, вартість, площу, а також відомості про власні транспортні засоби (легкові, вантажні автомобілі, мотоцикли, моторні човни, літаки, яхти тощо), марку, модель, потужність двигуна. Записи здійснюються на підставі відповідних документів.

 

Площа будинків (квартир) зазначається на підставі даних бюро технічної інвентаризації. Площа земельної ділянки зазначається на підставі документів (актів) про її відведення. Відомості про транспортні засоби записуються на підставі даних технічних паспортів.

 

Платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит, заповнює у названій декларації Додатки 1 та 2 до податкової декларації.

 

В кожному Додатку платник податку вказує своє прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер, резидентство (Додаток 1).

 

Додаток 1 складається із переліку сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту.

 

У графі 1 та 2 Додатка 1 визначено перелік витрат, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту, фактично понесені ним на протязі 2009 року.

 

У графі 3 Додатка 1 відображаються реквізити документів, які підтверджують витрати платника податку, а саме: фіскальні або товарні чеки, касові ордера, товарні накладні, інші розрахункові документи або договори, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

 

Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування податкового кредиту.

 

У графі 4 Додатка 1 зазначаються суми витрат, фактично понесених платником податку згідно з підтверджующими документами.

 

Додаток 1 податкової декларації підписується фізичною особою - платником податку або особою, уповноваженою на її заповнення.

 

Додаток 2складається з чотирьох розділів, кожен із яких вміщує в себе алгоритм розрахунку, суму податку з доходів фізичних осіб: за даними платника та за наслідками перевірки.

 

Правильність зазначених у податковій декларації відомостей громадянин стверджує своїм підписом та ставить дату її заповнення. Виправлення відомостей, зазначених у декларації, не обумовлених підписом платника податку, не дозволяється.

 

Методичну допомогу щодо порядку заповнення Декларації про доходи громадяни можуть отримати у консультаційних пунктах та пунктах приймання декларацій ДПІ області за місцем проживання. Зразок бланка декларації та порядок їх заповнення розміщено також на web-сайті облДПА (www. dpa.dn.ua) та в податкових виданнях області.

 

Платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від видів та сум отриманих доходів, якщо вони є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; в інших випадках, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

 

Перевірка достовірності даних, зазначених у деклараціях, здійснюється в порядку, установленому законодавством.

 

Сума податкових зобов’язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом (протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування).

 

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

 

Додаток N 1

до Інструкції про прибутковий податок з громадян

Форма N 1 Державній податковій інспекції по

 

__у Світлому р-ні ________ вхідний N ___________________

(назва інспекції)

 

__м. Донецька________________ за алфавітом N ______________

 

 

Повідомляю, що я, _______Бутенко Володимир Іванович___________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

 

проживаю за адресою ___м. Донецьк, вул. Світлодарська, буд. 2, кв. 3 _____________

 

Телефони: квартирний __655-64-10________________, службовий ___655-19-00 ______

 

одержав у 2009 році такі доходи:

 

1.1. Доходи, одержані мною ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (заробітна плата, дивіденди, премії, інші грошові та натуральні виплати, винагороди, доходи від роботи за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, авторські винагороди, а також доходи від виконання разових та інших робіт):

*За даними 1ДФ сплачено податку 3000

 

1.2. Доходи, одержані мною в інших місцях НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, за виконання разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди):

 

1.3. Доходи, одержані мною від ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ, приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи (здавання в оренду приміщень, майна та ін.):

 

1.4. Доходи, які були мною одержані за кордоном або з іноземних держав:

 

З метою усунення подвійного оподаткування ПОДАЮ висновок про сплату податку в ____-________ (назва країни), стверджений податковим органом цієї країни.

 

 

Повідомляю, що відповідно до чинного законодавства я маю право на такі пільги по прибутковому податку:

 

2.1. На виключення п'яти (десяти, п'ятнадцяти) неоподатвуваних мінімумів доходів громадян за __ місяців в сумі ____ грн.

 

Підстава для виключення _______________________________________

 

2.2. На зменшення сукупного доходу на дітей віком до 16 років за ____ місяців в сумі _________ грн.

 

Відомості про дітей віком до 16 років:

 

2.3. На виключення доходів, направлених мною у джерела їх одержання на придбання акцій та інвестованих на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності в загальній сумі _____________ грн. Відповідні підтвердження додаються.

 

2.4. На виключення сум, які не перевищують чотири відсотки від суми задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за звітний рік, направлених мною до благодійних установ та організацій ____________грн. Документи, що стверджують ці витрати, додаються.

 

2.5. На виключення сум, перерахованих мною коштів на пенсійні рахунки в уповноважених холдинговою компанією "Київміськбуд" банках на загальну суму ________ грн. Документи, що стверджують ці витрати, додаються.

 

3.1. З урахуванням наведених вище даних вважаю, що мій доход, з якого необхідно сплатити прибутковий податок за 2009 рік, становить ___29883_______ гривень.

 

3.2. Одночасно повідомляю, що в наступному 2009 році я передбачаю одержати сукупний оподатковуваний доход _____-______ гривень.

 

Відомості про власність та земельні ділянки

 

5. Транспортні засоби (легкові, вантажні автомобілі, мотоцикли, моторні човни):

 

Марка _ГАЗ__________ Модель _____24__________ Потужність двигуна __2500 см3_____________________________________________________________

 

Правильність зазначених у цій декларації відомостей

 

СТВЕРДЖУЮ ______ Бутенко В. І., 30 січня 2010 року_______________

(підпис, дата)

 

згідно із статтєю 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

( до декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року)

 

Прізвище, ім’я по батькові фізичної особи - платника податку______Бутенко Володимир Іванович

 

Ідентифікаційний номер платника податку________3232323232________________

 

Резидентство_______резидент України_____________________________________

 

Наведена інформація є достовірною

 

_________Бутенко В. І.__________________ ________________________

 

особистий підпис фізичної особи- особистий підпис особи,

платника податку уповноваженої

на заповнення декларації

 

«_4» _лютого_____ 2010 р.

 

суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту

 

Проведений ______Бутенко В.І._____________, ідентифікаційний №___3232323232______

(прізвище, ініціали платника податку)

 

на підставі поданої декларації про доходи, одержані у 2009 році (вх. №_____ від_______)

(дата та вхідний № заповнюються інспектором)

 

 

* Сума податку до повернення не може перевищувати суми податку, перерахованого до бюджету окремим платником податку.

 

 

________________________ _____________________________

особистий підпис фізичної особи – особистий підпис особи, уповноваженої платника податку на заповнення декларації

 

«___» _________2010 р.

 

Інспектор ______________ (ПІБ, підпис)

 

Начальник відділу ____________

 

«___» _________2010 р. (ПІБ, підпис)

 

Начальник ДПІ _____________

 

«___» _________ 2010 р. (ПІБ, підпис)

 

Макіївська ОДПІ

05.02.2010

 

Розглянемо порядок заповнення Декларації про доходи за формою № 1.

 

У розділі 1 Декларації мають міститися відомості про громадянина, який подає Декларацію (прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер, місце проживання, телефон), та/або уповноважену особу та про певні доходи, одержані цим громадянином протягом 2009 року, про суми витрат, передбачених законодавством, а також суми утриманого податку з доходів фізичних осіб (за текстом – ПДФО) за місцем одержання доходу або сплаченого авансом за розрахунками органів державної податкової служби.

 

- місце основної роботи, де зберігається трудова книжка громадянина (повне найменування та код за ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та (або) ідентифікаційний номер фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності);

- відомості про доходи, одержані за місцем основної роботи, період, протягом якого вони отримувалися, та суми утриманого з цих доходів ПДФО.

 

Доходами громадянина, одержаними за місцем основної роботи, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій всіх форм власності, а також від фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, оформлені веденням трудової книжки і здійсненням відрахувань до Фонду соціального страхування.

 

До доходів громадян, одержаних за місцем основної роботи, прирівнюють доходи, отримані за місцем служби, навчання.

 

Для заповнення п. 1.1 необхідно одержати в бухгалтерії підприємства за місцем основної роботи довідку про суму нарахованого доходу та утриманого податку, яку бухгалтерія цього підприємства зобов’язана видати на вимогу працівника. Аналогічна довідка видається на вимогу працівника, який працює у фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності як за місцем основної роботи.

 

Громадянам, які протягом 2009 року змінювали місце основної роботи, потрібно одержати зазначену довідку з усіх підприємств (від фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), де вони працювали протягом 2009 року як за місцем основної роботи.

 

У першій колонці таблиці, яку містить п. 1.1 Декларації, зазначають повні назви підприємства, установи, організації та їхні коди за ЄДРПОУ або фізичну особу - суб’єкта підприємницької діяльності та її ідентифікаційний номер, з якими укладено трудовий договір на використання праці громадянина в 2008 році, а також їхні поштові адреси. Якщо протягом року було декілька місць основної роботи, то у першій колонці перелічуються всі.

 

У третій колонці таблиці цього пункту зазначають суму нарахованого працівникові в 2008 році оподатковуваного доходу на конкретному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності. До загального річного оподатковуваного доходу включають доходи, одержані як у грошовій, так і в натуральній формах.

 

У четвертій колонці зазначають суму утриманого ПДФО з доходів, зазначених у третій колонці, за даними проведеного підприємством, установою, організацією, фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності річного перерахунку загального річного оподатковуваного доходу працівника.

 

У таблиці п. 1.2 розділу 1 Декларації відображають доходи, одержані від приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності, а також доходи, одержані не від податкових агентів (доходи у вигляді перевищення суми благодійної допомоги над встановленим законодавством розміром, що не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (в 2009 році ця сума становила 940 грн.), призів, подарунків, виграшів в казино, спадщини, інвестиційних прибутків) і суми утриманого з цих доходів ПДФО.

 

У першій колонці цієї таблиці зазначають повні назви підприємства, установи, організації, їхні поштові адреси та коди за ЄДРПОУ. Якщо доходи одержано від фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, зазначають її прізвище, ім’я, по батькові, місце здійснення діяльності, її ідентифікаційний номер (якщо від фізичної особи – її ПІБ) та документи, на підставі яких одержано дохід, наприклад, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу інвестиційних активів тощо. У третій колонці – нараховану суму такого доходу, а в четвертій – ПДФО, який було утримано з цього доходу, в разі його утримання.

 

У таблиці п. 1.3 розділу 1 Декларації зазначають доходи, одержані від підприємницької, діяльності.

 

У таблиці п. 1.4 розділу 1 Декларації зазначають доходи, одержані під час перебування громадян за кордоном, або доходи, які надійшли з іноземних держав.

 

У першій колонці цієї таблиці зазначають назву країни, у якій або з якої одержано дохід, а також місто та назву організації, що його виплатила; у другій – місяць, у якому одержано дохід, а в третій – суму доходу у валюті його одержання (євро, долар, ліра тощо).

 

Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховують у валюту України за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу. Суму перерахованого у валюту України доходу зазначають у четвертій колонці цієї таблиці.

 

Для отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов’язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачено такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

 

Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

 

У разі якщо платник має зазначене письмове підтвердження факту сплати (утримання) податку з доходів, зазначених у третій колонці, у п’ятій колонці зазначають суму сплаченого (утриманого) податку у валюті одержання доходу. Про подання письмового підтвердження сплати податку в іншій країні робиться відповідний запис після таблиці.

 

У шостій колонці зазначають еквівалент податку, зазначеного в п’ятій колонці, обчислений у гривнях за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу в іноземній валюті.

 

У розділі 3 Декларації зазначають оподатковуваний дохід, з якого слід сплатити ПДФО за 2008 рік, а фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності зазначає ще й очікуваний дохід, який вона планує отримати наступного року.

 

Відомості про власне рухоме або нерухоме майно, земельну ділянку (зокрема, про майно та земельні ділянки, що знаходяться за межами України) громадянин має зазначити в розділі 4 Декларації.

 

Підставою для заповнення цього розділу є документи, що свідчать про право власності або право на користування земельною ділянкою, право на земельну частку (пай) (наприклад, свідоцтво на право власності, технічний паспорт, державний акт на право власності або користування земельною ділянкою, сертифікат на земельну частку (пай) тощо).

 

Правильність зазначених у Декларації відомостей громадянин підтверджує своїм підписом та ставить дату заповнення Декларації.

 

Макіївське ОДПІ

05.02.2010

 

Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області (надалі ТДІП) протягом 2009 року було проведено 3167 перевірок з питань додержання вимог чинного законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у 2589 роботодавців.

 

В результаті проведених перевірок встановлено 13,8 тис. правопорушень. Найпоширенішим порушенням продовжує залишатися порушення в частині оплати праці - 7998 порушень. При цьому, продовжує мати місце існування на підприємствах Донецької області заборгованості з виплати заробітної плати. Згідно з даними Головного управління праці та соціального захисту населення на 01.12.2009 року 408 економічно активних підприємств мають заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 145441,4 тис. грн.

 

Також державними інспекторами праці було встановлено факт виплати 178 роботодавцями заробітної плати в розмірі нижче, ніж визначено законодавством; факт недодержання 787 роботодавцями вимог законодавства в частині розміру тарифної ставки робітника І розряду; недодержання 446 роботодавцями міжкваліфікаційних/міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

 

В цілому найбільшу кількість порушень у частині оплати праці було встановлено на підприємствах приватної форми власності та під час проведення перевірок фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності на підприємствах промисловості, оптово-роздрібної торгівлі та будівництва.

 

З загальної кількості виявлених правопорушень близько 10% складають порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення трудових відносин, серед яких неоформлення трудових відносин взагалі, в т.ч. з неповнолітніми особами; та укладання замість трудових договорів угод цивільно-правового характеру, змішана форма договорів.

 

Питання стану укладання колективних договорів, їх відповідності вимогам чинного законодавства та стану їх виконання підлягало контролю під час проведення кожної перевірки. Факт відсутності колективних договорів було встановлено під час проведення перевірок 550 роботодавців; умови 295 колективних договорів не відповідають вимогам чинного законодавства; 96 колективних договорів не зареєстровано в місцевих органах державної виконавчої влади; умови 630 колективних договорів не виконуються роботодавцями.

 

В результаті проведених перевірок державними інспекторами праці складено 2615 приписів щодо ліквідації виявлених правопорушень, 50% з яких на 01.01.2010 року вже виконано роботодавцями, про що свідчать результати повторних перевірок та письмові повідомлення роботодавців. На виконання вимог приписів погашено 74 млн. грн., ліквідовано порушення в частині недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці 267 роботодавцями, а також ліквідовано порушення в частині оформлення трудових відносин: ст. 21 КЗпПУ - 85 роботодавцями, ст. 24 КЗпПУ - 99 роботодавцями.

 

За невиконання вимог приписів щодо ліквідації виявлених правопорушень 442 посадові особи було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП. Останні приписи перебувають на контролі.

 

Складено та передано на розгляд суду 2850 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 41, ст. 411, 412, 413 КУпАП. В результаті розгляду справ судами було винесено 2521 постанову, в т. ч. 2149 постанов про накладення адміністративного стягнення.

 

Для вирішення питання про кримінальну відповідальність до прокуратур було передано 542 матеріали перевірок, в результаті розгляду яких порушено 63 кримінальні справи. Роботодавцям винесено 1481 пропозицію про вжиття заходів дисциплінарного впливу, з яких виконано 133.

 

Значна увага приділялася роз'яснювальній роботі. Державні інспектори праці прийняли участь у 2304 семінарах/нарадах з питань трудового законодавства, в ЗМІ опубліковано 137 статей, де висвітлено результати роботи ТДІП, надано роз'яснення змісту окремих норм чинного законодавства про працю; розглянуто 2320 письмових та 2548 усних звернень громадян та роботодавців.

 

Територіальна державна інспекція праці

22.01.2010

 

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», згідно з листом Держкомзему України від 11.01.2010 №641/22/6-10 повідомляємо, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2010 за 2009 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,059, що розраховано виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2009 рік – 115,9% відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

 

В 2010 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, що проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996, земель сільськогосподарського призначення, що проведена станом на 01.07.1995, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), що проведена станом на 01.01.1997, підлягає індексації станом на 01.01.2010 на коефіцієнт 3,2, що визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152 та за 2009 рік – 1,059.

 

Нормативна грошова оцінка земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель за межами населених пунктів, що проведена станом на 01.01.1997, індексується на коефіцієнт 1,879, що визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152 та за 2009 рік – 1,059.

 

Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, що проведена в 2006 році згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12, зареєстрованим в Мін'юсті 05.04.2006 № 389/12263, підлягає індексації станом на 01.01.2010 на коефіцієнт 1,254, що визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152 та за 2009 рік – 1,059.

 

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.

 

Відділ з регулювання земельних відносин міської ради

 

20 жовтня 2009 року прийнято Закон України № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати».

 

Прожитковий мінімум (для працездатних осіб) та мінімальна заробітна плата:

з 1 листопада 2009 року – 744 грн.;

з 1 січня 2010 року - 869 грн.;

з 1 квітня 2010 року – 884 грн.;

з 1 липня 2010 року – 888 грн.;

з 1 жовтня 2010 року – 907 грн.;

з 1 грудня 2010 року – 922 грн.

 

Справжній Закон набув чинності з дня його оприлюднення – 5 листопада 2009 р. (газета «Урядовий кур’єр» № 205).

 

Макіївська ОДПІ

16.11.2009

 

1. Непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі – компенсація).

 

2. Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;

10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам;

7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІІ групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.

Компенсація фізичним особам пенсійного віку, які надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 

3. Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.

 

4. Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про психіатричну допомогу”, „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832 „Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян” (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 407, Офіційник вісник України, 2002 р., № 15, ст. 814), та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

 

5. Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

 

1) непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:

- заява про згоду надавати соціальні послуги;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;

- копія трудової книжки та довідки органу державної податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї особи, а у разі відсутності трудової книжки – лише зазначені довідки;

 

2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недїєздтною);

- заява про необхідність надання соціальних послуг;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності);

- висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;

 

3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:

- заява про необхідність надання соціальних послуг;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.

 

7. Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності, або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребує постійного стороннього догляду.

 

8. У разі зміни групи інвалідності компенсація призначається в новому розмірі і виплачується з дня зміни групи інвалідності (якщо розмір збільшено) або з місяця, що настає за тим, в якому встановлено нову групу інвалідності (якщо розмір зменшено).

 

9. Якщо особа, якій надавалися соціальні послуги, за висновком органу медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційної комісії) вже не потребує постійного стороннього догляду, виплата компенсації припиняється з дня, що настає за тим, з якого ця особа згідно з висновком втратила необхідність такого догляду.

 

10. Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов’язані повідомити ограни праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв’язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.

 

Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської райадміністрації

21.08.2009

 

У зв'язку з набуттям чинності Постанови Кабінету міністрів України №517 від 20.05.09 з 5 червня 2009 року збільшено термін дії Довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (форма № 3ДФ), що видають місцеві ради та яку громадяни надають податковому агентові при реалізації на ринку сільськогосподарської продукції, вирощеної в особистому підсобному господарстві.

 

Якщо раніше довідка видавалася на три роки, то тепер на 5 років.

 

Макіївська ОДПІ

07.08.2009

 

При проведенні ярмарків, виставок–продажів та інших короткочасних заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, у випадку, якщо торгова діяльність не є основним видом діяльності, суб'єктам підприємницької діяльності необхідно придбати короткостроковий торговий патент.

 

Термін дії короткострокового торгового патенту на здійснення торгової діяльності складає від 1 до 15 днів, вартість такого патенту встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень за один день.

 

Макіївська ОДПІ

07.08.2009

 

При здійсненні несистематичної торгівлі на ринку – не більше чотирьох разів протягом року, громадяни, згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 17.03.93 № 24-93 «Про податок на промисел», зобов'язані придбати одноразовий патент. Для його отримання необхідно звернутися до податкової інспекції за місцем проживання або за місцем здійснення торгівлі та подати декларацію. У декларації зазначити паспортні дані, найменування товару, його кількість і продажну вартість, а також термін реалізації.

 

Вартість одноразового патенту визначається на підставі зазначеної громадянами сумарної вартості товарів і ставки податку. При здійсненні торгівлі до трьох днів ставку податку на промисел встановлено в розмірі 10% від вартості товару, зазначеної в декларації і 20%, якщо продаж здійснюється до семи днів.

 

В будь-якому випадку вартість одноразового патенту не може бути менше одного неоподатковуваного податком мінімуму, тобто 17 грн.

 

Макіївська ОДПІ

07.08.2009

 

 

 

Номер телефону, за якими здійснюється попередній запис на прийом до начальника Макіївської ОДПІ: 22-24-95, до заступників начальника: 22-24-95.

 

Номери «телефонів довіри»:

- Макіївська ОДПІ – 22-24-95;

- облДПА: 8 (0622) 57-64-46;

- ДПА України: 8 (044) 272-24-89

 

Електронна адреса web-сайту облДПА в мережі «Інтернет»: www.dpa.dn.ua

29.07.2009

 

Відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців» з 1 червня по 15 вересня 2009 року здійснюється первинне уточнення персональних даних Державного реєстру виборців.

 

Для ознайомлення зі своїми персональними даними, що містяться в базі даних реєстру та перевірки їх коректності, громадянам, які досягли 18 річного віку, в період з 1 червня по 15 вересня 2009 року необхідно звернутися з паспортом до районних відділів ведення Державного реєстру виборців, розташованих в адмінбудівлях районних адміністрацій Макіївської міської ради –

 

Відділи ведення Державного реєстру виборців працюють безпосередньо з кожним громадянином задля забезпечення повноти та цілісності бази даних та достовірності відомостей реєстру, виявлення та усунення некоректних (взаємосуперечливих, помилкових) відомостей про персональні дані виборців, а також виключення випадків багатократного включення виборців до реєстру.

 

Тільки свідоме ставлення виборців до наповнення Державного реєстру достовірними відомостями має забезпечити в подальшому високий рівень підготовки списків виборців для проведення виборів усіх рівнів та референдумів.

 

Виконавчий комітет Макіївської міської ради

 

Поняття ідентифікаційного номера фізичної особи та порядок його отримання та використання було введено 22 грудня 1994 року Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» № 320/94-ВР.

 

Відповідно до статті 1 вищезазначеного Закону Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані платити податки, збори й інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів у порядку та на умовах, визначених законодавчими актами України.

 

Як підкреслює стаття 9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», фізичні особи-платники податків зобов'язані реєструватися в Державному реєстрі фізичних осіб з моменту виникнення об'єкту оподаткування або сплати податків та інших обов'язкових платежів.

 

З метою захисту інформації про доходи фізичної особи й однозначного визначення приналежності сум доходу конкретній людині в звітності підприємств відсутні прізвище, ім'я, по батькові, а використовується саме ідентифікаційний номер.

 

Зрозуміло, що однозначно ідентифікувати особу за прізвищем, іменем, по батькові неможливо, оскільки в межах України значна кількість фізичних осіб мають однакові прізвище, ім'я, по батькові та навіть дату народження.

 

Таким чином, саме в цілях забезпечення однозначної ідентифікації використовується ідентифікаційний номер, що є десятизначним числом, що формується відповідно до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 року №874 «Про затвердження Порядку встановлення особистих (ідентифікаційних) номерів громадян». В цьому числі закладена дата народження людини та порядковий номер надходження його реєстраційних даних до Центральної бази Державного реєстру фізичних осіб.

 

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 1995 року №382 «Про затвердження плану заходів щодо введення з 1 січня 1996 року Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб є таким же, як і особистий номер громадянина, що існує в Єдиній державній автоматизованій паспортній системі та інших інформаційних системах, які відповідно до чинного законодавства використовують інформацію про фізичну особу.

 

Ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб використовується лише в інформаційних системах, що діють на території України та до систем інших держав не передається.

 

Слід зазначити, що до певної міри провокаційний характер має гра словами «номер» на «код» та вживання слів «кодування», «штрих-код» в деяких виданнях, хоча все це не має нічого спільного з заходами держави щодо впорядкування системи сплати податків фізичними особами.

 

На сьогодні ідентифікаційні номери використовуються державними службами, що надають громадянам соціальну допомогу, а також відділами субсидій, службами зайнятості, бюро технічної інвентаризації при укладанні майнових угод, органами внутрішніх справ при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон і так далі. Введено та діє персоніфікований облік громадян у Пенсійному фонді, що базується на ідентифікаційних номерах.

 

Крім того, з поетапним введенням в дію Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV, починаючи з 1 січня 2004 року, розширено круг можливостей отримання громадянами податкового кредиту, що, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, може бути надано тільки громадянинові, який має ідентифікаційний номер.

 

Таким чином, категорія населення, яка відмовляється від реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, свідомо або неусвідомлено створює для себе певні перешкоди на шляху вирішення життєво важливих питань.

 

Приймаючи побажанням віруючих, Державна податкова адміністрація України розробила порядок заміни ідентифікаційного номера, в якому присутні символи «666» в реєстраційній частині номера. З цією метою власникові такого ідентифікаційного номера необхідно звернутися з письмовою заявою до державної податкової інспекції за місцем проживання.

 

Підсумовуючи вищезазначене, пропонуємо всім переглянути своє ставлення до процесу привласнення ідентифікаційного номера, а тим, у кого його немає - звернутися до податкового органу за місцем проживання для отримання картки про його привласнення.

 

Макіївська ОДПІ

14.07.2009

Підписку на журнал «Бюлетень фінансово-податкового законодавства та практика його застосування. Офіційні матеріали ДПС» і тематичну практично-інформаційну збірку «Бібліотека платників податків» можна оформити, звернувшись безпосередньо до видавничої організації «Юрінком Інтер». Щодо питань підписки звертатися за телефонами: 8 (044) 411-69-08, 411-64-03, 413-81-44. E-mail: sales@yurincom.kiev.ua.

 

Макіївська ОДПІ

14.07.2009

 

З 1 липня розмір мінімальної заробітної плати збільшено з 625 грн. до 630 грн. Підвищення мінімальної зарплати передбачене законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року.

 

Звертаємо Вашу увагу на те, що встановлені на 01.01.2009 р. величини податкової соціальної пільги та граничного розміру заробітної плати, при яких зазначені пільги застосовуються, є постійними протягом всього календарного року, на який вони встановлені, і не залежать від змін величини мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на інші дати звітного року.

 

На весь 2009 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено в розмірі 669 грн.

 

Це означає, що впродовж всього 2009 року граничний розмір нарахованої заробітної плати на місяць, до якої застосовується податкова соціальна пільга дорівнює 940 грн.

 

Макіївська ОДПІ

14.07.2009

 

В рамках створення сучасної системи обслуговування платників податків і для надання висококваліфікованих консультацій в Державній податковій адміністрації України з грудня 2008 року працює Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби. На сьогодні, за допомогою автоматизованої обробки великої кількості запитань, інформаційно-довідковий департамент надає консультації не тільки за допомогою телефонного зв'язку, але й електронної пошти та факсимільного зв'язку.

 

З метою створення системи обслуговування, що надає швидкі, точні та спеціалізовані послуги платникам податків у центральному офісі, а також щоб уникнути неоднозначного тлумачення податкового законодавства, ДПА України рекомендує платникам податків з питань розрахунку та стягування загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) звертатися до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за телефоном: 8-800-501-00-70. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних телефонів, режим роботи: з 8-00 до 20-00 (окрім суботи та неділі). Крім того, в режимі цілодобової роботи приймаються питання від платників податків на e-mail: idd@sta.gov.ua

 

Докладну інформацію з питань оподаткування також можна знайти за допомогою Єдиної бази податкових знань, відвідавши банер на веб-сайті ДПА України за адресою: www.sta.gov.ua

 

Макіївська ОДПІ

14.07.2009

До нашого життя міцно увійшло таке нововведення, як ідентифікаційний номер. У разі його відсутності нікому не виплатять зарплату, пенсію, відмовлять в прийомі на роботу, не нададуть соціальні субсидії, не дадуть кредит в банку... Що ж за набір цифр представляє наш особистий код? На ці питання відповіла кореспонденту газети «Вечірня Макіївка» начальник відділу реєстрації та обліку платників податків Макіївської ОДПІ Лариса Володимирівна Левітова.

 

- В першу чергу це персональний ідентифікатор, що є не прізвищем та ім'ям громадянина, а особистим номером, який відображає стать та дату народження.

- Ні, звичайно. У Швеції, наприклад, ще в 1947 році було введено реєстраційний номер народження, який поступово трансформувався в цивільний реєстраційний для широкого багатоцільового використання. Зараз цей номер у них офіційно вважається особистим ідентифікаційним. Аналогічні ідентифікатори використовують і інші країни Європи та світу.

В Україні Закон «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» був прийнятий в грудні 1994 року, і ось вже майже 15 років формується такий автоматизований банк даних - Державний реєстр фізичних осіб, скорочено ДРФО. Присвоєння ідентифікаційних номерів у ДРФО здійснюється Державною податковою адміністрацією України.

 

- Для підприємців і засновників суб'єктів господарської діяльності отримання ідентифікаційного номера обов'язкове, оскільки це забезпечує контроль над надходженням платежів до бюджету держави і підвищує ефективність роботи податкових органів. Ні для кого не секрет, що іноді суб'єкти господарювання прагнуть приховати свої реальні доходи. Адже тільки податки до бюджетів усіх рівнів, сплачених своєчасно і в повному обсязі, дають можливість своєчасно забезпечувати зарплату вчителям, медикам, іншим працівникам бюджетної сфери, а також пенсій ветеранам і інвалідам, субсидій малозабезпеченим сім'ям тощо.

 

Решта громадян отримує ідентифікаційний номер за бажанням. Проте, хочу зазначити, що сьогодні без ідентифікаційного номера людині обходитися дуже складно. Бо вже зараз реєстрація документів про освіту, дипломів і атестатів, а також персоніфікація пенсійних відрахувань, надання різного роду субсидій відбуваються тільки при пред’явлені ідентифікаційного номера.

Таким чином, очевидно, що особистий ідентифікаційний номер поступово стане ключовим елементом доступу до різних соціальних послуг.

 

- Процес видачі ідентифікаційних номерів залишається достатньо простим. Громадянин повинен звернутися до районної податкової інспекції за місцем проживання та пред'явити паспорт, в якому містяться всі необхідні відомості. Реєстрація в державному реєстрі здійснюється в двотижневий термін з моменту замовлення особистого ідентифікаційного номера.

На підтвердження реєстрації в цій же районній податковій інспекції громадянинові видається картка платника податків, в якій указується його особистий ідентифікаційний номер. Важливо, що вся ця процедура здійснюється абсолютно безкоштовно.

 

- Ніяких обмежень не існує. Ідентифікаційний номер може оформити громадянин будь-якого віку.

 

- Картки неповнолітнім громадянам України, незалежно від їх віку, видаються одному з батьків за наявності паспорта отця або матері та свідоцтва про народження дитини. Звертатись з таким питанням батьки також повинні до районної податкової інспекції за своїм місцем проживання.

Особливо хочу підкреслити, що при видачі випускникам свідоцтв про освіту теж потрібен ідентифікаційний номер. Якщо ж школяр виїжджає за межі міста на спортивні змагання, наочні олімпіади або отримує які-небудь матеріальні заохочення, то такій дитині ідентифікаційний номер потрібен задовго до закінчення школи. Отже, законопокірні батьки повинні заздалегідь про це потурбуватися.

 

- У ряді виняткових ситуацій (хвороб, відпусток, тривалих відряджень) за бажанням громадянина можлива видача картки уповноваженій особі за наявності особистого паспорта цієї особи, а також паспорта громадянина - довірителя (точніше, ксерокопії документа з чітким зображенням), на користь якого здійснюється оформлення номера. Обов'язково необхідна і нотаріально завірена довіреність на отримання картки.

 

- Так, якщо іноземний громадянин стає платником податків і платежів, наприклад, державного мита при оформлення спадку, а також покупці нерухомості або автомобіля на території України, або якщо він захоче займатися в наший країні підприємницькою діяльністю.

 

- Іноземні громадяни отримують картку з ідентифікаційним номером в обласних державних податкових адміністраціях. Їм необхідно представити разом з громадським паспортом документ, що підтверджує правомірність їх перебування в Україні (імміграційну картку, яка дозволяє знаходитися на території України без реєстрації 90 діб, а також тимчасову реєстрацію або посвідку на проживання). Реєстрація для іноземців здійснюється також у двотижневий термін з моменту замовлення і картка видається безкоштовно незалежно від громадянства людини.

 

Макіївська ОДПІ

24.06.2009

Громадяни України мають право скласти особисте розпорядження на випадок своєї смерті - заповіт. На практиці виникають випадки, коли подружжя бажає залишити після смерті спільне майно конкретним особам. При цьому виникає потреба в захисті майнових прав того з подружжя, хто переживе іншого.

 

Статтею 1243 Цивільного кодексу України подружжю надано право скласти спільний заповіт щодо майна, що належить йому на праві спільної сумісної власності. Спадкування за заповітом у такому випадку відбувається після смерті другого з подружжя. В разі смерті одного з подружжя частка в праві спільної сумісної власності переходить до другого, який його пережив. В такому випадку матеріальне становище вдови або вдівця не погіршується. Крім цього, в разі смерті одного з подружжя накладається заборона на відчуження (продаж) майна зазначеного в спільному заповіті.

 

Варто зазначити, що за життя дружини та чоловіка кожний з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Спадкування за спільним заповітом відбувається щодо спільного сумісного майна подружжя. Що стосується особистого майна кожного з них, то стосовно такого майна можна складати окремі заповіти.

 

Заповіт має бути складений у письмовій формі з зазначенням місця та часу складення, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Заповіт може бути написаний заповідачем або нотаріусом на прохання особи власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою окрім особи, на користь якої заповідається майно.

 

Юридичний відділ

19.05.2009

 

Законом України від 05.03.2009 № 1110 – VI внесено зміни до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» щодо сплати держмита за видачу свідоцтва про право на спадок.

 

Закон набуває чинності з 1 січня 2010 року, і сплата держмита за видачу свідоцтва про право на спадок стягуватиметься в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Макіївська ОДПІ

12.05.2009

 

Порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку при її безоплатній приватизації для житлового та гаражного будівництва в межах міста цікавить багатьох. Тому хотілося б зупинитись на деяких нормах Земельного кодексу України, якими регулюється зазначене питання (ст.ст. 40, 116, 118, 121, 151 ЗК України).

 

Громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених законодавством, а саме:

- для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в місті - не більше 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

 

Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть отримати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (спадщина, дарування, купівля-продаж тощо). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян для житлового та гаражного будівництва проводиться один раз за кожним видом використання.

 

В залежності від того, перебуває земельна ділянка в фактичному користуванні осіб або не перебуває, відрізняються й порядки оформлення права власності на неї.

 

З метою приватизації земельної ділянки, що перебуває в фактичному користуванні громадянина, він має право подати заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення ради щодо приватизації земельних ділянок приймається в місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

 

З метою приватизації земельної ділянки, що не перебуває в користуванні громадянина та відноситься до земель комунальної власності, громадянин подає заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

До заяви додаються:

- обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

- позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

- засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) з зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

- копія документа, що посвідчує особу.

 

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу та вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються відповідними радами в наступному порядку:

 

- рада розглядає подану громадянином заяву про вибір земельної ділянки та в тижневий строк з дня її реєстрації направляє копії на розгляд територіальним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів, містобудування й архітектури, охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органам;

- зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви надають відповідній раді висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки;

- після отримання висновків відповідна рада в двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки та приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки;

- проект відведення земельної ділянки замовляється громадянином в організації, що має відповідні дозволи (ліцензії) на здійснення таких робіт та розробляється в строки, що обумовлюються угодою сторін;

- після розроблення проекту відведення земельної ділянки даний проект узгоджується з органом з питань земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури й охорони культурної спадщини, та подається на розгляд до відповідної ради;

- рада в місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність;

- на підставі рішення ради про передачу земельної ділянки у власність громадянину видається Державний акт на право власності на землю, що реєструється Центром Державного земельного кадастру.

 

Юридичний відділ міськвиконкому

25.03.2009

 

Макіївська ОДПІ інформує платників податків, які надають податкову звітність в електронному вигляді, про внесення змін до нормативних документів, що регламентують даний напрям роботи.

 

Відповідно до наказу ДПА України від 31.12.2008г. №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій для централізованого прийому та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (далі – Наказ №827) в органах податкової служби України передбачено впровадження централізованої системи надання податкової звітності в електронному вигляді. Даний наказ є нормативним документом податкової служби та вступає в юридичну силу після впровадження в промислову експлуатацію відповідного програмного забезпечення.

 

Процес надання електронної звітності на даний момент законодавчо регламентований Інструкцією з підготовки та надання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та зразковим договором про визнання електронних документів (наказ ДПА України від 10.04.08  №233 «Про надання електронної податкової звітності», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011) (далі – Наказ №233). Проте, з метою приведення у відповідність Наказу №827 з іншими законодавчими актами, на сайті ДПА України (www.sta.gov.ua) в розділі «Регуляторна політика»>«Проекти регуляторних актів» від 21.01.2009 р. опубліковано Проект наказу ДПА України «Про затвердження Порядку централізованого надання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку». Даним Проектом наказу передбачається з 01.04.2009 р. використання нового механізму взаємин податкової служби та платника податків при виборі ним електронної форми подання податкової звітності.

 

Що ж принципово нового з'явилося в даному Проекті наказу?

 

1. У розділі I «Загальні положення» додалося декілька нових термінів, що також визначені і в наказі №827:

- оператор електронної звітності (далі - оператор) – посередник, який надає послуги з обміну електронними звітами та квитанціями в централізованій системі електронної звітності;

- адресат звітності – органи державної податкової служби;

- центр обробки електронних звітів – структурний підрозділ адресата звітності, що виконує функції оператора та інформаційно-технічного адміністратора, що включає отримання, перевірку цілісності електронних звітів, внесення їх до бази даних, зберігання протягом встановленого терміну, а також передачу структурним підрозділам адресата звітності згідно з вимогами, визначеними цим Порядком.

 

2. У пункті 1 розділу III «Централізована система електронної звітності» передбачено, що платниками податків звіт в електронній формі подається безпосередньо до центру обробки електронних звітів або через оператора (тобто через посередника).

 

3. У пункті 7 розділу II «Загальні вимоги до надання звітності в електронному вигляді» визначено, що взаємовідношення між суб'єктами звітності та оператором здійснюються на договірній основі.

 

Оскільки даний документ поки тільки проект, то Ви шановні платники податків можете його обговорити на Форумі ДПА України в розділі «Про електронну звітність» і надати свої пропозиції та зауваження з його удосконалення.

 

Макіївська ОДПІ

17.03.2009

 

Статтею 118 Земельного кодексу України передбачається безоплатна передача земельних ділянок до власності громадян для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації. Передача земельних ділянок здійснюється за проектом відведення, на підставі рішення міської ради.

 

Такі земельні ділянки передаються з категорії земель запасу житлової та громадської забудови та мають певні особливості використання. Згідно з вимогами ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється у відповідності з генеральним планом розвитку міста та іншої містобудівельної документації, а також планами землеустрою з додержанням державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови.

 

З цією метою рішенням Макіївської міської ради від 28.04.2006 №2/5 затверджено міську програму «Основні напрямки благоустрою міста Макіївки на період 2006-2010 рр.», першочерговим заходом якої є розробка нового генерального плану міста. Виконкомом міської ради проведено тендер на розробку генерального плану. З переможцем тендеру - УДНДІП «Діпромісто» укладено договір на розробку генерального плану.

 

Генеральним планом буде закладено основні напрямки розвитку міста, вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель, розмежування територій, що на теперішній час відсутні.

 

У зв'язку з тим, що генеральний план розвитку міста ще не розроблено та не затверджено, не визначено й перспективу містобудівельної діяльності та не встановлено режим використання та забудови земель на певних територіях, вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться заявниками.

 

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки з земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуального гаража, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною 5 статті 151 цього Кодексу, а саме:

- обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

- позначення на відповідному графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

- нотаріально засвідчена письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) з зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

- копія документа, що посвідчує особу.

 

Після вибору земельної ділянки та прийняття відповідного рішення про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розробку проекту відведення земельної ділянки заявником замовляється проект відведення.

 

Розроблений і затверджений проект відведення земельної ділянки надається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до міської ради.

 

Міська рада розглядає клопотання в місячний строк і приймає рішення щодо надання земельної ділянки в користування (власність).

 

Відділ з регулювання земельних відносин міської ради

05.03.2009

Нерідко в стосунках між чоловіком і дружиною або колишнім подружжям, один з яких сплачує аліменти на дитину, виникають питання стосовно цільового використання сплачених аліментів. А чи можна перевірити на які саме цілі було витрачено сплачені аліменти, і що робити, коли встановлено їх нецільове використання?

 

Згідно з статтею 186 Сімейного кодексу орган опіки та піклування може перевірити цільове витрачання аліментів за заявою платника або з власної ініціативи. В разі нецільового витрачання аліментів, платник аліментів має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

 

Таким чином, при з'ясуванні платником аліментів нецільового їх використання особою, яка їх отримує, йому, по-перше, слід звернутись до органу опіки та піклування з заявою про перевірку цільового використання аліментів, що він сплачує, та потім звернутися до суду. Висновок органу опіки та піклування свідчитиме про порушення цільового використання аліментів. Додатково, при розгляді справи в суді, також можна буде просити вислухати думку дитини, оскільки згідно з ст. 171 Сімейного кодексу України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислуханою при вирішенні між батьками (іншими особами) спору щодо управління її майном. Це положення може стосуватись випадку з виплатою аліментів.

 

Юридичний відділ міської ради

03.02.2009

Нерідко в сімейних стосунках чоловік і дружина не можуть спільно вирішити деякі питання подружнього життя, що в багатьох випадках призводить до розлучення та відображається насамперед на їх дітях. Саме непорозуміння між батьками та бажання матері, з якою проживає дитина, відсторонити батька від виховання та спілкування з сином чи дочкою, призводить до психічного травмування насамперед самих дітей. А чи слід це робити?

 

Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні. Якщо це відбувається, батько дитини має право звернутись з заявою до органу опіки та піклування, який повинен визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею батька. Вивчивши умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини та інші обставини, що мають істотне значення, цей орган виносить рішення, що є обов'язковим до виконання.

 

Якщо мати продовжуватиме чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною та в її вихованні, зокрема, якщо ухилятиметься від виконання рішення органу опіки та піклування, батько дитини має право звернутися до суду з позовом про припинення цих перешкод. Суд визначить способи участі у вихованні дитини батька (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання батька тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

 

Юридичний відділ міської ради

03.02.2009

 

В зв'язку з введенням в дію з 01 січня 2004 року Цивільного кодексу України, співвласники майна звертаються до суду з позовними заявами про виділення частини майна, що є їх спільною сумісною власністю, але роблять це дарма, витрачаючи свої кошти на послуги адвокатів та втрачаючи час на судову тяганину, оскільки дане нерухоме майно належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності та інших правовстановлюючих документів. За своєю правовою природою спори про визначення часток спільної сумісної власності та виділення її в натурі є спорами між співвласниками майна.

 

Стаття 319 Цивільного кодексу України закріплює, що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Власник майна має право здійснювати стосовно свого майна дії, не заборонені законом, в тому числі укладати угоди щодо виділення частки майна в натурі.

 

Згідно з ст.ст. 364, 370 Цивільного кодексу України, власники майна мають право на виділення частки їх нерухомого спільного сумісного майна, що проводиться на підставі нотаріально засвідченого договору між власниками майна. Таким чином, порядок виділення часток кожного з співвласників майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, визначається угодою між ними про виділення частки в натурі.

 

Якщо таку угоду неможливо укласти через смерть одного з співвласників майна, нотаріус має право вимагати від того з подружжя, хто пережив померлого, і на кого оформлено правовстановлюючий документ на спільне майно, письмову згоду на виділення померлому його частки на підставі абз. 2 п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5.

 

Крім того, в пункті 12 постанови № 7 від 30.05.2008 р. Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що ...в разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного з співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частку померлого співвласника не можна змінити за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

 

Юридичний відділ міської ради

03.02.2009

 

Районні відділи ведення Державного реєстру виборців (далі відділи) забезпечують ведення Реєстру, а саме:

- вносять нові записи про виборців до бази даних;

- вносять зміни до існуючих записів;

- знищують некоректні записи.

 

Щоквартально відділи поновлюють базу даних Реєстру на підставі відомостей, наданих відповідними органами та установами (паспортними службами, органами РАЦС, органами опіки та піклування, тощо).

 

Кожен виборець може особисто впливати на якість даних Реєстру: подавати свої персональні дані, звертатися з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) даних до Реєстру, ініціювати виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

 

Реалізувати це право виборці можуть шляхом звернення до відділів ведення Державного реєстру виборців районних адміністрацій Макіївської міської ради за місцем своєї реєстрації, оскільки повноваження відділу поширюються лише на територію району, де він утворений. Слід зазначити, що у разі звернення виборця до відділу, він обов’язково повинен мати при собі паспорт громадянина України.

 

Для координації та контролю за роботою районних відділів ведення Державного реєстру виборців в Донецькій обласній державній адміністрації створено відділ адміністрування Державного реєстру виборців.

 

Таким чином, високий рівень підготовки списків виборців для проведення виборів усіх рівнів та референдумів залежить не тільки від роботи вищезазначених відділів, а й напряму від свідомого ставлення до цього процесу всіх виборців.

 

Юридичний відділ міської ради

29.01.2009

Багатьом громадянам України, які мають право голосу, не раз доводиться стикатися перед виборами з такими проблемами як: відсутність прізвищ у списках виборців, наявність у списках для голосування прізвищ людей, які померли, які вже роками мешкають в іншому місті, за іншою адресою, які змінили громадянство та виїхали за межі держави.

 

Така ситуація порушує конституційні права громадян, а саме: позбавляє можливості віддати свій голос за того чи іншого кандидата чи політичну партію.

 

З метою запобігання виникнення подібних негативних явищ та задля наведення порядку в обліку виборців прийнято Закон України “Про Державний реєстр виборців” (далі - Закон), який набрав чинності 01 жовтня 2007 року.

 

Державний реєстр виборців (далі Реєстр) має забезпечити державний облік усіх громадян України, які мають право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, для всеукраїнських та місцевих референдумів. Основними завданнями Реєстру є не тільки складання списків виборців для виборів усіх рівнів та референдумів, а й постійне ведення персоніфікованого обліку виборців.

 

Реєстр – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), в яку заносяться наступні відомості про виборців:

1) ідентифікаційні персональні дані виборця (П.І.Б., дата та місце народження);

2) персональні дані (виборча адреса (місце проживання), номер виборчого округу та виборчої дільниці, відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав);

3) службові персональні дані (дата набуття та припинення громадянства, дата визнання особи недієздатною, дата поновлення дієздатності, дата смерті, тощо).

 

Основними засадами ведення Реєстру визначено законність і пріоритет прав людини, повноту, цілісність та достовірність відомостей, однократність включення виборця до Реєстру, постійна оновленість, публічний характер та захищеність його.

 

На виконання цього Закону по всій Україні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створені відділи ведення Державного реєстру виборців.

 

Не залишилась осторонь від цього питання і Макіївка. В місті відділи ведення Державного реєстру виборців працюють у Центрально-Міській, Гірницькій, Кіровської, Совєтській та Червоногвардійській районних адміністраціях. Повноваження кожного відділу поширюються лише на територію району, де його засновано.

 

86157, м. Макіївка, вул. Леніна, 54 – відділ ведення Державного реєстру виборців Центрально-Міської районної адміністрації;

86101, м. Макіївка, вул. Папаніна, 1 - відділ ведення Державного реєстру виборців Кіровської районної адміністрації;

86155, м. Макіївка, вул. Репіна, 4 - відділ ведення Державного реєстру виборців Гірницької районної адміністрації;

86141, м. Макіївка, вул. Гаврилова, 1 - відділ ведення Державного реєстру виборців Совєтської районної адміністрації;

86114, м. Макіївка, вул. Малиновського, 10 - відділ ведення Державного реєстру виборців Червоногвардійської районної адміністрації.

 

Отже, створення та функціонування Державного реєстру виборців має сприяти наведенню порядку у виборчих списках та дасть змогу уникнути багатьох проблем при підготовці та проведенні виборів та референдумів.

 

Юридичний відділ міської ради

29.01.2009

 

Согласно Постановлению Кабинета министров Украины № 606 от 9 июля 2008 года «Об утверждении порядка проведения государственного технического осмотра колесных транспортных средств», которое вступило в силу с 1 января 2009-го, в процедуру и организацию проведения гостехосмотра колесных транспортных средств, зарегистрированных в ГАИ, внесены определенные новшества. О них сегодня и речь.

 

Что такое техосмотр? Это комплекс мероприятий государственного контроля за их техническим состоянием транспорта, правомерности его эксплуатации и уплаты владельцами налога с собственника транспортных средств и других самоходных машин и механизмов и штрафов за административные правонарушения в сфере безопасности дорожного движения.

 

1. Проверку технического состояния транспортных средств субъектами хозяйствования, а это - юридическое или физическое лицо (предприниматель), уполномоченное в установленном порядке на проведение проверки технического состояния транспортных средств во время техосмотра и внесения в реестр ГАИ.

 

2. Контроль ГАИ правомерности эксплуатации транспорта и допуска его в участии в дорожном движении, а водителей — к управлению им, а также оформления результатов проведения техосмотра.

 

Так, сегодня в Макеевке разрешение на проверку техсостояния колесных транспортных средств получила СТО «Автоцентр», которая имеет аккредитацию (аттестацию) субъекта хозяйствования и внесена в реестр Департамента ГАИ МВД Украины. Она находится в Червоногвардейском районе города по улице Победы (телефон для справок 20-02-04, либо мобильный 8-095-418-41-61).

 

Поэтому, чтобы пройти техосмотр в этом году, необходимо прибыть в СТО «Автоцентр» и предоставить свой транспорт для проверки. По ее результатам владельцу транспортного средства, или уполномоченному лицу там будет выдан Протокол контроля транспорта на соответствие эксплуатационным требованиям безопасности и технического состояния за подписью должностного лица и скрепленный печатью.

 

Автовладельцы, учтите: срок действия протокола не более 45 суток. Поэтому техосмотр нужно пройти в течении этого времени. Стоимость данной услуги 45 грн.

 

Еще одно новшество. Техосмотр зарегистрированных в МРЭО ГАИ новых транспортных средств проводится без проверки технического состояния.

 

Транспортное средство подается владельцем или уполномоченным им лицом в отделение автотехнической инспекции ГАИ г. Макеевки в исправном и укомплектованном состоянии.

 

1. Паспорт гражданина Украины и идентификационный код;

2. Протокол проверки технического состояния, выданной субъектом хозяйствования на СТО «Автоцентр»;

3. Регистрационные и другие документы, подтверждающие право использования транспортного средства;

4. Водительское удостоверение и талон к нему;

5. Медицинскую справку;

6. Полис обязательного страхования гражданско-правовой ответственности или документ, подтверждающий право на освобождение от страхования;

7. Квитанцию об уплате налога с владельцев транспортных средств и других самоходных машин и механизмов, или документ, подтверждающий право на льготы от уплаты данного налога (юридическими лицами дополнительно подается расчет налога с владельцев транспортных средств).

8. Разрешение на установку и использование специальных звуковых и световых сигнальных приборов.

9. На транспортные средства, которые осуществляют перевозку опасных грузов, дополнительно подаются свидетельство о допуске транспортных средств к перевозке этих грузов и свидетельство о подготовке водителей транспортных средств, которые перевозят опасные грузы.

10. На транспортные средства, которые работают на газовом топливе (не зависимо ГАЗ-пропан, либо ГАЗ-метан) дополнительно подается документ, который подтверждает проведение испытаний газовой топливной системы в срок, установленный для данного вида оборудования и его комплектации.

 

В случае отсутствия какого-либо документа, указанного в этих пунктах, техосмотр не проводится.

 

Транспортное средство должно быть укомплектовано медицинской аптечкой соответствующего типа, знаком аварийной остановки или мигающим красным фонарем, какие отвечают требованиям соответствующих стандартов, и огнетушителем.

 

Грузовые автомобили с максимально допустимой массой больше 3,5 тонн, а также автобусы укомплектовываются противооткатными упорами (не меньше двух).

Исправным считается укомплектованное транспортное средство, которое не имеет внешних механических и коррозийных дефектов и техническое состояние которого отвечает требованиям закона Украины «О Дорожном движении», Правилам дорожного движения и охране окружающей среды, а также правилам технической эксплуатации, инструкциям заводов-изготовителей.

 

Техосмотр транспортных средств независимо от форм собственности проводится с такой периодичностью:

1. Два раза в год — транспортные средства, предназначенные для перевозки пассажиров в количестве мест для сидения больше 9, включая место водителя, и специальные транспортные средства для перевозки опасных грузов .

2. Один раз в год — транспортные средства, предназначенные для перевозки грузов, максимально допустимой массой больше 3,5 т, а также специализированные средства кроме автокранов, такси, автомобили скорой медицинской помощи.

3. Один раз в два года — транспортные средства, предназначенные для перевозки пассажиров в количестве мест для сидения не больше 9, включая место водителя, а также для перевозки грузов с максимально допустимой массой до 3,5 т, а также мотоциклы и другие механические транспортные средства в таком порядке:

- в год, который заканчивается на парную цифру или ноль — транспортные средства, последняя цифра года выпуска которых парная или ноль;

- в год, который заканчивается на не парную цифру — транспортные средства, последняя цифра года выпуска не парная.

Допускается проведение техосмотра прицепов, прицепов-розпусков и полуприцепов не зависимо от года выпуска одновременно с тягачом.

 

- с 15 января по 15 декабря — для тех транспортных средств, техосмотр каких проводится один раз в два года, или один раз в год;

- с 15 января по 30 июня и с 1 июля по 15 декабря — для тех транспортных средств, техосмотр каких проводится два раза в год.

 

Согласно Постановлению Кабинета Министров № 1086 от 17.12. 2008 года «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного техогляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення» рассмотрим вопрос временного изъятия талона о прохождении гостехосмотра.

 

За что все-таки инспектор ГАИ может изъят талон о прохождении техосмотра? Он может быть временно изъят с запрещением эксплуатации транспортного средства в случае неисправностей в тормозной системе, рулевом управлении, тягово-сцепном устройстве, внешних световых приборах, или если транспортное средство не укомплектовано соответственно по предназначению, или имеет другие технеисправности, с которыми в соответствии с установленными правилами его эксплуатация запрещается, или переоборудовано с нарушением соответствующих правил, норм и стандартов, или своевременно не прошло государственный техосмотр.

 

О временном изъятии талона о прохождении техосмотра инспектор ГАИ составляет административный протокол и делает в нем соответствующую запись.

 

Дальнейшая эксплуатация транспортного средства разрешается после возвращения временно изъятого талона о прохождении техосмотра владельцу после устранения им выявленных неисправностей и подачи заявления в подразделение ГАИ, в котором хранится талон акта проверки технического состояния транспортного средства, выданного уполномоченным субъектом хозяйствования, а также уплаты наложенного штрафа за правонарушение.

 

- оплата за талон — 2 грн.,

- оплата за осмотр транспортного средства — 16 грн.,

- оплата за компьютерные услуги — 24 грн.,

- оплата за транспортный налог — в зависимости от марки автомобиля, года выпуска и объема цилиндров.

Уважаемые автолюбители Макеевки, учтите: отделение автотехнической инспекции ГАИ г. Макеевки поменяло свое место нахождения и находится по адресу: ул. Победы, «Автоцентр».

 

 

Начальник отделения автотехнической инспекции ГАИ г. Макеевка

Виталий ЛИХОТА

 

Державна податкова адміністрація України повідомляє, що в даний час на розгляді в ДПА України знаходиться проект Закону України „Про збір з реалізації”.

 

Проект Закону України “Про збір з реалізації” спрямований на забезпечення стабільних надходжень до державного бюджету в період фінансової кризи.

 

Система збору з реалізації є дуже простою в порівнянні з податком на прибуток підприємств.

 

- зменшення існуючого податкового навантаження на виробника;

- ліквідація штучно створених посередників між виробником та споживачем;

- забезпечення щомісячних рівномірних податкових надходжень до бюджету;

- спрощення ведення податкового обліку та процесів адміністрування.

 

Державна податкова адміністрація України просить Вас розглянути проект Закону України „Про збір з реалізації” та надати нам свої пропозиції та зауваження щодо цього проекту, а також свої прогнози щодо наслідків впливу цього проекту на результати Вашої господарської діяльності.

 

Заздалегідь вдячні за Вашу активну участь у податковій політиці Держави.

 

ДПА України

25.12.2008

 

 

 

 

1. Платниками збору з реалізації (далі - збору) визнаються будь-які з наведених нижче осіб:

 

- юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності;

- фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- фізичні особи, які ввозять (пересилають) товари через митну територію

 

України в обсягах, що підлягають обкладанню митом, отримують або надають нерезиденту (послуги).

 

2. Не є платниками збору:

 

- дипломатичні та прирівняні до них представництва іноземних держав, якщо аналогічні пільги передбачені законодавствами цих держав для дипломатичних та прирівняних до них представництв України у цих державах;

- фізичні особи, які ввозять (пересилають) товари (предмети) або вивозять (пересилають) товари через митну територію України в обсягах, що не підлягають обкладанню митом згідно із законодавством України.

 

 

Об'єктом оподаткування є операції:

 

- з реалізації на митній території України товарів (послуг);

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України;

- надання послуг для їх споживання за межами митної території України;

- будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами міни, дарування, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності, розпорядження або користування товарами, а також відчуження результатів робіт (послуг).

 

 

База оподаткування операцій з реалізації товарів (послуг) незалежно від форми проведення розрахунків (в тому числі товарообмінні (бартерні) операції) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни для товарообмінних (бартерних) операцій. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику збору безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

 

Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

 

У разі коли після реалізації товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок бази оподаткування збором у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

 

 

Ставка збору з реалізації складає 2 відсотки від бази оподаткування.

Операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва оподатковуються за ставкою 0,5 відсотка.

 

Операції з реалізації товарів на експорт оподатковуються за ставкою 1 відсоток.

 

Додатково до ставки збору передбаченої першою та другою частинами цієї статті органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставку збору в межах 0,5 відсотка від бази оподаткування для операцій з реалізації товарів (послуг) за готівку (крім операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів та товарів, що відносяться до 1-24 товарних груп УКТ ЗЕД).

 

 

Звільняються від оподаткування:

 

- бюджетні установи;

- благодійні організації.

 

Датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок або в касу продавця товарів (послуг), отримання інших видів компенсації платником збору.

 

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні товарів на митну територію України є дата оформлення митної декларації.

 

 

Нарахування збору проводиться продавцем товарів (послуг) за ставками, встановленими статтею 4, додається до бази оподаткування та включається в кінцеву ціну реалізації товарів (послуг), а по товарах, які ввозяться на митну територію України суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, який імпортує такі товари.

 

В цілях цього Закону при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій всі сторони таких операцій вважають продавцями.

 

Сума нарахованого збору з реалізації в платіжних (розрахункових) документах, актах виконаних робіт (послуг), інших документах, що засвідчують факт реалізації товарів чи надання послуг вказується окремим рядком.

 

Розрахункові (платіжні) документи, в яких не вказана сума збору з реалізації, установами банків до виконання не приймаються.

 

Для платників збору з реалізації встановлюється місячний звітний період.

Суми нарахованого протягом звітного періоду збору з реалізації відображаються в декларації, форма і порядок заповнення якої встановлюється центральним податковим органом. Декларація зі збору подається податковому органу у терміни передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для місячного звітного періоду.

 

Перерахування збору з реалізації до бюджету проводиться установами банків за рахунок продавця одночасно з виконанням розрахункових (платіжних) документів в яких окремо вказана сума збору.

 

Суми нарахованого протягом звітного періоду збору з реалізації зменшені на суми збору, попередньо сплачені у такому звітному періоді установами банків за рахунок продавця, сплачуються таким продавцем у терміни, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для місячного звітного періоду.

 

 

Платники збору несуть відповідальність за правильність нарахування, своєчасність подання розрахунку та сплати збору передбачену Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

 

Прикінцеві положення.

 

1. Цей Закон набуває чинності з 1 січня 2009 року і діє до 31 грудня 2009 року.

 

2. На період чинності цього Закону призупиняється дія:

 

- Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами): окрім пунктів 1.20 статті 1, 10.2 статті 10, 13.1-13.5 статті 13;

- Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 9-10 (12.03.99), ст. 69 Офіційний вісник України, 1999, N 7 (05.03.99), ст. 230).

 

3. Внести до Закону України „Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами) такі зміни: у статті 6:

 

1) у пункті 6.1 цифри „20” замінити цифрами „18”;

2) у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 цифри „20” замінити цифрами „18”.

 

4. На період чинності цього Закону суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

 

- 4 відсотки суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

- 8 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

5. Доповнити пункт 1 статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1991, N 39 (24.09.91), ст. 511, Голос України, 1991, 08, 09.08.91 N 153) таким підпунктом:

 

- „збір з реалізації”.

 

Прагнучи отримати максимальні прибутки злочинний світ винаходить все нові та нові схеми з приховання економічних показників. Останнім часом працівники податкової служби використовують нове словосполучення – „податкова яма”. Що ж воно означає? Законно оформлена операція припускає, що в разі, коли одне підприємство відображає суму податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість, то інше підприємство (його контрагент) зобов'язане включити цю суму до податкового зобов'язання. А якщо при зіставленні всіх баз даних до кредиту включили, а до зобов'язання – ні, то це й є „податкова яма”. У результаті такої схеми зменшуються надходження до бюджету, зривається виконання багатьох соціальних програм.

 

Для виявлення таких схем ухилення від сплати податків з квітня поточного року до декларації з ПДВ введено додаток 5, що дозволяє здійснити аналіз фінансово-господарських операцій між контрагентами.

 

З метою виявлення “податкових ям” працівниками податкової служби проводиться ретельна робота.

 

Перш за все формується перелік підприємств, що імовірно скористалися “податковими ямами”. Таким підприємствам надсилається письмове звернення про проведення документальної невиїзної перевірки (при цьому перевіряється податкова звітність; фінансово-господарські документи, підтверджуючі сплату грошових коштів, платіжні доручення, виписки банків, прибуткові та витратні касові ордери, чеки РРО та інше; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт, надання послуг; господарські угоди з контрагентом, у взаєминах з якими виявлено розбіжності; платіжні доручення з перерахування ПДВ до бюджету).

 

У разі неотримання вичерпних пояснень від платника, надалі робота з ним ведеться підрозділами податкової міліції (встановлюється його місцезнаходження і проводиться позапланова виїзна перевірка, а в разі його відсутності проводиться перевірка згідно з вимогами ст. 97 Карно-процесуального кодексу України з питання наявності ознак фіктивності підприємства, ухилення від сплати податків, інших порушень).

 

Станом на 1 грудня 2008 р. за наслідками документальних невиїзних перевірок спеціалістами Гірницького відділення Макіївської ОДПІ було зменшено податковий кредит на суму 110,7 тис. .грн. і донараховано до сплати до бюджету податок на додану вартість у розмірі 379,8 тис. грн.

 

Таким чином, приймаються всі необхідні заходи з метою попередження зловживань з мінімізації сплати ПДВ.

 

Шановні платники! Не припускайте помилок при заповненні податкової звітності! Знайте, що це не тільки пошкодить Вашій репутації добросовісного платника податків, але й може призвести до значних штрафних санкцій.

 

Макіївська ОДПІ

12.12.2008

Сьогодні ДПА України приділяє велику увагу викриттю „податкових ям”. „Податкова яма” - це суб'єкт господарської діяльності, який використовується іншими платниками для отримання „податкової вигоди” у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету. Іншими словами - це підприємство з ознаками фіктивності, що, виписуючи податкові накладні, надає можливість своїм контрагентам формувати витратну частину та податковий кредит, при цьому не декларує валовий дохід і податкові зобов'язання, а також не платить їх до бюджету.

 

Державна податкова служба нагадує:

 

- навмисні, неправомірні дії, зв'язані як з безпосередньою діяльністю „фіктивних фірм” („податкових ям”), так і з взаємодією з ними за певних умов можуть привести до кримінальної відповідальності;

- зокрема, кожна особа, яка погодилася зареєструвати або придбати на своє ім'я, або стати номінальною посадовою особою подібної структури, відповідатиме за фактом "фіктивного" підприємництва згідно з Кримінальним Кодексом України;

- якщо ж метою „співпраці” з „фіктивною” фірмою („податковою ямою”) буде незаконне отримання з бюджету податку на додану вартість, такі дії розглядатимуться податковою міліцією, як привласнення, розкрадання майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим положенням.

 

Макіївська ОДПІ

12.12.2008

Адміністративна відповідальність за порушення Правил дорожнього руху (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" №586-VI від 24.09.2008).

 

Закон України „Про внесення змін та доповнень до КУпАП” від 24.09.2008
Статті КУпАП	Фабула статей	Заходи адмінвпливу	Суб’єкт по розгляду справи
80	Випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи	Штраф від 1360 -1700 грн.	Начальник ДАІ
81	Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи	Штраф від 510 - 850 грн.	Начальник ДАІ
121ч.1	Керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи з іншими технічними несправностями, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду	Штраф від 340 - 425 грн.	Інспектор ДПС
121ч.2	Керування водіями транспортними засобами, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, що мають несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації	Штраф від 680 - 850 грн.	Інспектор ДПС
121ч.3	Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті	Позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб	Суд
121ч.4	Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами	Штраф від 51 - 85 грн.	Інспектор ДПС
121ч.5	Керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернутим чи не освітленим, а також без талону про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу, чи не відповідає вимогам стандарту або підробленим	Штраф від 170 - 255 грн.	Інспектор ДПС
121 ч.6	Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною п'ятою цієї статті	Штраф від 255 -510 грн. або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого	Суд
1211 ч.1	Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені	Штраф від 255 - 340 грн.	Інспектор Д ПС
1212 ч.2	Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів	Штраф від 255 - 340 грн.	Інспектор ДПС
1212 ч.3	Перевезення пасажирів на автобусному маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"	Штраф від 170 - 255 грн.	Інспектор ДПС
122 ч.1	Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками	Штраф від 255 - 340 грн.	Інспектор ДПС
122 ч.2	Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування та ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміни його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяє вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди	Штраф від 425 - 510 грн.	Інспектор ДПС
122ч.3	Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху	Штраф від 510 - 680 грн., або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин	Суд
122ч.4	Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження та іншими документами	Штраф від 680 - 850 або позбавлення права керування від 6 до 12 місяців	Суд
1222	Невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу	Штраф від 153 - 187 грн. або позбавлення від 3 до 6 місяців	Суд
1224	Залишення водіями ТЗ іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні	Штраф від 255 - 306 грн. або громадські роботи від 30 до 40 год, або адмін. арешт від 10 до 15 діб	Суд
1225	Порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв	Штраф від 850 - 1020 грн. з конфіскацією спец пристроїв або без такої	Суд
123 ч.1	В’їзд на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або коли до переїзду наближається поїзд	Штраф від 340 - 425 грн.	Інспектор ДПС
123 ч.2	Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті	Штраф від 255 - 510 грн.	Інспектор ДПС
123 ч.3	"Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, та підтверджені фактичними даними, а саме :поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження та іншими документами	Штраф 340 - 680, або позбавлення права керування від 1 до 2 років, або громадські роботи 40 - 60 годин	Суд
124	Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна	Штраф від 340 - 425 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 12 місяців	Суд
1241	Ненадання ТЗ працівникам міліції та медичним працівникам	Штраф від 68 - 136 грн.	Начальник ДАІ
125	Інші порушення правил дорожнього руху	Штраф від 17 - 68 грн.	Інспектор ДПС
126ч.1	Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")	Штраф від 425 - 850 грн.	Інспектор ДПС
126 ч.2	Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом	Штраф від 510 - 595 грн.	Начальник ДАІ
126 ч.3	Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами	Штраф від 510 - 850 грн.	Начальник ДАІ
127 ч.1	Непокора пішоходів сигналам регулювання, перехід ними проїзної частини у невстановленому місці	Штраф від 51 - 85 грн.	Інспектор ДПС
127 ч. 2	Порушення правил дорожнього руху особами, що керують велосипедами, гужовим транспортом і погоничами тварин, ТЗ, обладнаними двигуном з робочим об'ємом до 50 куб. см."	Штраф від 85 - 136 грн.	Інспектор ДПС
127 ч.3	Ті самі порушення, вчиненні особами, зазначеними в ч.1,2	Штраф від 136 - 170 грн.	Інспектор ДПС
127 ч.4	Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки	Штраф від 170 - 255 грн. або громадські роботи від 20 до 40 годин	Суд
1271 ч.1	Порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу. Неналежне проведення перевірки технічного стану транспортного засобу та видача відповідного документа про його технічну справність	Штраф на особу, відповідальну за видачу документа про технічну справність транспортного засобу від 1530 - 1700 грн.	Начальник ДАІ
1271ч. 2	Видача талону про проходження державного технічного огляду без документа, що підтверджує технічну справність транспортного засобу	Тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1530 - 1700 грн.	Начальник ДАІ
128	Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли державного технічного огляду або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") чи без ліцензійної картки на транспортний засіб, без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад 500 кілометрів	Штраф від 680 - 850 грн.	Начальник ДАІ
128 ч. 2	Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті	Штраф від 850 - 1360	Начальник ДАІ
1281 ч.1	Порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності під час виготовлення та ремонту транспортних засобів і деталей до них або встановлення на них інших предметів додаткового обладнання, не передбаченого конструкцією транспортного засобу, а також під час будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і дорожніх споруд	Штраф від 255 - 340 грн.	Начальник ДАІ
1281 ч.2	Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна	Штраф від 340 - 425 грн.	Начальник ДАІ
129 ч. 1	Допуск до керування ТЗ, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції"	Штраф від 425 - 850 грн.	Начальник ДАІ
129 ч.2	Допуск до керування ТЗ, які не мають права керування	Штраф від 340 - 680 грн.	Начальник ДАІ
130 ч.1	Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції	Штраф від 2555 - 3400 грн. або громадські роботи від 40 до 50 годин або адмінарешт 7 - 10 діб	Суд
130 ч. 2	Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті	Позбавлення права керування на 2 - 3 роки з оплатним вилученням ТЗ чи без такого, або громадські роботи 50 - 60 годин або адмінарешт 10-15 діб, на інших осіб - з оплатним вилученням ТЗ чи без такого, або громадські роботи 50 - 60 годин або адмінарешт 10-15 діб	Суд
130 ч.3	Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років з оплатним вилученням транспортного засобу і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу	Позбавлення права керування до 10 років з оплатним вилученням ТЗ, на інших осіб - оплатне вилучення	Суд
130 ч. 4	Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу працівника міліції, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб	Позбавлення права керування від 2 до 3 років, або адмінарешт 10 - 15 діб	Суд
1321	Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами	Штраф від 510 - 680 грн., на посадових осіб - від 680 -850 грн.	Начальник ДАІ
1331 ч. 8	Зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки	Штраф від 680 - 850 грн.	Начальник ДАІ
1331ч. 9	Перевезення пасажирів чи вантажів водієм, що не пройшов щозмінного перед рейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення перед рейсового контролю технічного стану транспортних засобів	Штраф від 510 - 680 грн.	Начальник ДАІ
139 ч.1	Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів до їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів до заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене	Штраф від 510 - 680 грн. або громадські роботи від 30 до 40 годин	Суд
139 ч.2	Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна	Штраф від 680 - 850 грн. або громадські роботи 40 - 60 годин	Суд
140 ч.1	Порушення правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дор. руху при утриманні ВШМ	Штраф від 272 - 306 грн.	Начальник ДАІ
140 ч.2	Порушення визначеного законодавством порядку погодження (інформування) з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування	Штраф від 340 - 425 грн., на посадових осіб - 510 - 680 грн.	Начальник ДАІ
140 ч.3	Порушення нормативів щодо обладнання місць впровадження робіт	Штраф від 510 - 680 грн. на посадових осіб від 680 - 850 грн.	Начальник ДАІ
140 ч.4	Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу	Штраф від 680 - 850 грн., на посадових осіб від 850 - 1020 грн. або адмін. арешт 5 - 10 діб	Суд

 

По матеріалам сайту http://www.gai.kharkov.ua.

 

Згідно з діючим законодавством громадяни України мають право отримувати в установах банку кредити на різні цілі (будівництво, ремонт, придбання техніки, подорожі, тощо). Але в разі незадоволення банку майновим станом особи, яка отримує кредит, а також для забезпечення виконання кредитного договору, банки, як правило, укладають додатково договір поруки з третьою особою, яка виступає в ролі гаранта отримувача кредиту перед банком за своєчасне та повне повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

 

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручник гарантує кредитору боржника виконання ним свого обов'язку. Поручник відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. При цьому порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

 

Погоджуючись бути поручником, і залежно від того, що зазначено в договорі поруки, особа зобов'язується нести відповідальність за неповернення кредиту боржником. Зокрема, ст. 554-ЦКУ зазначає: «в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя». Майте на увазі, що поручник відповідатиме перед кредитором (в даному разі - банком) в тому саме обсязі, що й боржник (особа, яка отримала кредит), включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

При пред'явленні до поручника будь-яких претензій за договором поруки негайно повідомте про це боржника. Якщо ж справа дійшла до суду, необхідно просити суд залучити особу, яка отримала кредит, до участі в справі в якості співвідповідача.

 

Майте на увазі: якщо поручник виконає зобов'язання за кредитом, то, відповідно, матиме право вимагати від боржника (особи, якій було видано кредит) повернути суму боргу, а також застосовувати штрафні та інші санкції в разі невиконання боржником зобов'язань стосовно поручника.

 

Юридичний відділ міської ради

03.11.2008

 Електронна форма звітності

 

На сьогоднішній день одним важним аспектом взаємодії з податковою службою є надання звітності в електронному вигляді. На законодавчому рівні це стало можливим з 2003 року, після прийняття Законів: Про електронні документи та Про електронний підпис. Однак на теперішній час ще не всі підприємці та юридичні особи надають звітність засобами телекомунікаційного зв'язку.

Для тих хто досі сумнівається, чи варто переходити на електронну форму звітності, розкажемо про її плюси, а саме:

 

- Економія часу (не потрібно кудись їхати, стояти в чергах тощо);

- Можливість відправити звіт у будь - який зручний для вас час;

- Можливість своєчасно виявити помилки у звітах, а також здати виправлений звіт повторно (у цьому разі прийнятою вважається остання версія звіту).

 

Більш повну інформацію стосовна даного питання Ви маєте можливість отримати за телефонами 3-22-82 та 3-36-72, або звернутися за адресою: 86141, вул.. Гаврилова, 1, Будинок рад.

 

Совєтське відділення Макіївської ОДПІ

23.09.2008

 

 

Відповідь: Оподаткування операцій з продажу об'єктів рухомого майна регулює ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV (далі – Закон 889). Відповідно до п. 12.1 слід: дохід платника податків від продажу рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковуєтьсяставкою 15%.

 

Як виняток з цього правила: доходи від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля оподатковуютьза ставкою 1% від його вартості. Причому це виключення діє при дотриманні однієї за умови:

 

- сплати (перерахування) держмита до бюджету в державного нотаріуса;

- суми оплати приватному нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

 

А ось дохід від продажу вантажного автомобіля оподатковуютьсяза загальною ставкою — 15% від його вартості.

 

Тепер конкретно про посвідчення. Згідно пп. "г" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 при нотаріальному посвідченні договору відчуження транспортних засобів ставка держмита складає 5% від суми договору, не нижче дійсної вартості самого засобу. Тобто мито будуть нараховувати, базуючись на вартості транспорту, яку визначив експерт. Є і виключення: при відчуженні автомобіля дітям, одному з подружжя, батькам держмито складає всього 1% від вартості.

 

І на завершення про сплату податку. Пунктом 12.5 Закону 889 чітко визначено: податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна виступає нотаріус, який засвідчує договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Отже, для оформлення договору платник (продавець) податків зобов'язаний при нотаріальному посвідченні сплатити податок з доходів і пред'явити документ про сплату. А нотаріус - повідомити податкову службу про таку операцію.

 

 

Відповідь: Ні, в останньому місяці роботи пільгу не надають, навіть якщо він повністю відпрацьований. Річ у тому, що за п. 4 Порядки надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.03 р. № 2035, пільгу розпочинають застосовувати з податкового місяця, в якому платник податків подав заяву про її застосування з відповідними документами, і припиняють з податкового місяця, в якому платник податків подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з працедавцем.

 

Так що податковий період (місяць), в якому працівник звільняється, взагалі не враховують для надання податкової соціальної пільги. І кількість днів, відпрацьованих у місяці звільнення, не має ніякого значення.

 

 

2. Я проживаю і працюю 9 років в Іспанії, громадянин України, в Україні не працюю і відвідую її кілька разів в рік, провідуючи родичів. В Іспанії сплачую податки. Чи зобов'язаний я подавати яку-небудь декларацію в цьому випадку в Україні і платити які-небудь податки в Україні?

 

Відповідь: Відповідно до пп. 9.9. 1 п. 9.9 ст. 9 Закону 889, якщо джерело виплат яких-небудь оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподаткованого доходу платника податків – їх одержувача, який зобов'язаний надати річну податкову декларацію до України.

 

Якщо згідно нормам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, платник податків може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за рубежем, то такий платник податків визначає суму такого зменшення за певними підставами в річній податковій декларації (пп. 9.9. 2 п. 9.9. ст. 9 Закону 889).

 

Згідно пп. 9.9. 3. п. 9.9 статті 9 Закону 889 не підлягає зарахуванню в зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податків такі податки, як податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; поштові податки і податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно законодавству іноземних держав. Також, для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податків зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Таку довідку повинно бути легалізовано консульською установою України у відповідній країні. Згідно пп. 9.9.5. п.9.9 ст. 9 Закону 889 сума податку з іноземного доходу платника податків - резидента, сплаченого за межею України, не може перевищувати суми податку, розрахованої на базі загального річного оподатковуваного податком доходу такого платника податків (з урахуванням суми отриманого іноземного доходу).

 

Макіївській ОДПІ

09.09.2008

 

 

Відповідь: Дійсно, раніше в питанні торгівлі слабоалкогольними напоями всі користувалися роз'ясненням, наведеним у листі ДПАУ від 23.08.2001 р. № 11516/7/17-0217. У ньому повідомлялося, що відповідно до ДСТу 7190-93 «Вироби лікероводочні. Загальні технічні умови» до лікероводочних напоїв відносяться слабоградусні (слабоалкогольні) напої міцністю 6,0 — 12,0%, з масовою концентрацією загального екстракту 4,5— 10,0 г/100 см. куб, цукру 0,2-0,7 г/100 смкуб.

 

Відповідно до ст. 7 Указу № 727¹ фізичні особи — платники єдиного податку не можуть торгувати лікероводочними виробами. Оскільки слабоалкогольні напої відносяться до лікероводочних, то торгувати такою продукцією підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, також не можуть.

 

На підставі листа ДПАУ від 14.05.2008 р. № 9657/ 7/32-0117 вказане роз'яснення втратило силу. Пояснюється це тим, що більше не діє ДСТ 7190-93. З 1 жовтня 2004 року в нас діють Державні стандарти України 4257:2003 «Напої лікероводочні. Технічні умови» і 4258:2003 «Напої слабоалкогольні. Загальні технічні умови».

 

ДСТУ 4258:2003 розповсюджується на напої слабоалкогольні із змістом етилового спирту від 1,2 до 8,5% і екстрактних речовин не більше 14 г/100 см куб, які виготовлено на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів і консерванту, насичені або ненасичені діоксидом вуглецю.

 

Разом з тим визначення слабоалкогольних напоїв приведено в ДСТУ 3297:95 «Лікероводочна промисловість. Терміни і визначення понять». Саме цим ДСТУ стандартизовані терміни. Так, лікероводочні напої — це алкогольний напій міцністю від 1,2% до 60%, які виготовлено змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами і підготовленою водою, насиченими або ненасиченими діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв). Слабоалкогольний напій — це лікероводочні напої міцністю від 1,2% до 8,5%, з масовою концентрацією екстрактних речовин не більше 14,0 г/100 см. куб., які виготовлено на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів і консерванту, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю.

 

Як бачимо, в даному визначенні чітко вказано, що слабоалкогольні напої відносяться до лікероводочних напоїв.

 

Тому, як і раніше, фізичним особам — платникам єдиного податку не можна торгувати слабоалкогольними напоями ні оптом, ні уроздріб.

 

Макіївській ОДПІ

09.09.2008

 

 

Відповідь: Згідно п. п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток у разі втрати, знищення або псування вказаних документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу і здійснити заходи, необхідні для відновлення таких документів. Письмову заяву необхідно направити до або разом з наданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть в такий термін письмову заяву і не відновить вказані документи до кінця податкового періоду недосплаченого, наступаючого за звітним, видатки, які не підтверджено відповідними документами, не признаються валовими витратами і на суму податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку відновить вказані документи в подальших періодах, підтверджені витрати, (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке відновлення.

 

Відповідь: Відповідно до частини 3 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР патент видається суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгову діяльність або надають побутові послуги (окрім пересувної торгової мережі), податковими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту надання побутових послуг; а суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю через пересувну торгову мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

 

Тому діючими на території певного органу самоврядування є торгові патенти, які придбано суб'єктами господарювання або відособленими підрозділами на території того органу самоврядування, де здійснюється діяльність, і грошові кошти, отримані від продажу торгових патентів, зараховано до бюджетів цього ж органу місцевого самоврядування.

 

Придбання торгових патентів не за місцем здійснення діяльності прирівнюється до здійснення діяльності, що патентується, без придбання торгового патенту або до порушення порядку використання торгового патенту. А це, як ви розумієте, загрожує суб'єкту господарювання штрафом у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності за вказаними порушеннями.

 

 

Відповідь: У цьому випадку переходити на загальну систему оподаткування підприємству немає необхідності. Пояснимо чому.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) спрощена система оподаткування, обліку і звітності вводиться для суб'єктів малого підприємництва, зокрема юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн гривень. При цьому виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

 

Для виконання цього Указу розроблено та затверджено наказом ДПАУ від 12.10.99 р. № 554 Книга обліку доходів і витрат, що підлягають оподаткуванню, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. В прибутковій частині Книги відображаються всі надходження, які отримано на розрахунковий рахунок і в касу суб'єктом малого підприємництва, включаючи внереалізаціонні доходи. Перелік внереалізаціонних доходів і виручки від іншої реалізації, що включається в базу оподаткування єдиним податком, приведено в графі 5 вказаної Книги. Грошові кошти, що поступають на розрахунковий рахунок суб'єкта малого підприємництва у вигляді кредиту, наданого банком, в згаданому переліку не вказано.

 

Отже, кредитні грошові кошти на будь-яку суму, отримані від банку, не вважають ні виручкою від реалізації, ні внереалізаціонним доходом, і відповідно, їх не включають до бази оподаткування єдиним податком. Тобто в даному випадку підприємство може залишатися на спрощеній системі оподаткування і надалі.

 

Відповідь: Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) виручкою від реалізації продукції вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (и) в касу за здійснення операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

 

Згідно ст.4 Декрету КМ У від 20.05.93 г № 56-93 «Про місцеві податки і збори» ринковий збір — це платня за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, стягувана з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію і інші товари. Ринковий збір стягується за кожний день торгівлі, його граничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної платні для громадян і трьох мінімальної заробітної платні — для юридичних осіб. Цей збір стягується працівниками ринку до початку реалізації продукції. Статтею 19 Декрету визначено, що місцеві податки і збори (у тому числі і отримані ринком від сплати ринкового збору) перераховуються до відповідного місцевого бюджету.

 

Отже, оскільки ринковий збір є транзитним для ринку, його суму не слід включати до виручки від реалізації, а відповідно, і в базу оподаткування при нарахуванні єдиного податку.

 

Макіївська ОДПІ

 

 

На сьогоднішній день однією з важливих аспектів взаємодії з податковою службою є подача звітності в електронному вигляді. При складанні договору між підприємством і податковою службою чітко зазначаютьюся обов'язки, права та відповідальність обох сторін.

 

Платник податків при подачі звітності в електронному вигляді має дотримуватися ряду вимог, зазначених в Методичних рекомендаціях щодо прийняття і комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ВДПС України, затверджених наказом ДПАУ від 15.04.2008 №250. Ознайомитися з ними можна на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua). Вони не є обов'язковими до виконання, але значно полегшують перевірку ведення і подачі податкової звітності в електронному вигляді.

 

При подачі звітності в електронному вигляді необхідно роздрукувати текст відповіді з податкової інспекції і прикріпити його до заздалегідь роздрукованої паперової форми звітності. До податкової необхідно надати паперові форми звітності з прикріпленими відповідями з ДПІ, щоб проставити вхідний номер і дату прийому звітності на електронну адресу ДПІ.

 

Також необхідно зберігати всі відправлені до податкової інспекції і отримані звідти файли на носіях, незалежних від вашого комп'ютера, щоб уникнути втрати даних. У випадку, якщо дані про отримання (квитанції) підприємством все-таки були загублені, підтвердження своєчасної подачі звіту можна отримати і в податковій інспекції.

 

Відповіді на питання, що цікавлять Вас, можна отримати в Макіївській ОДПІ за адресою: м. Макіївка, б-р Горбачова, 10 та за телефоном 22 24 95.

 

Макіївська ОДПІ

06.08.2008

 

Макіївська ОДПІ надає інформацію про підрозділи, що надають практичну допомогу в користуванні програмним забезпеченням Системи формування і представлення засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді.

 

Макіївська ОДПІ, б-р Горбачова, 10.

Відділ інформатизації процесів оподаткування, телефон 22-35-46

 

Центрально-Міське відділення Макіївської ОДПІ, вулиця Леніна, 47 (гуртожиток політехнічного технікуму, 3-й поверх).

Сектор реєстрації та обліку платників податків, телефон 22-22-11

 

Кіровське відділення Макіївської ОДПІ, вул. Ленина, 47 (гуртожиток політехнічного технікуму, 4-й поверх).

Сектор реєстрації та обліку платників податків, телефон 9-79-34

 

Совєтське відділення Макіївської ОДПІ, Макіївка-41, вул. Гаврилова (будівля Совєтського виконкому).

Сектор реєстрації та обліку платників податків, телефон 3-36-72

 

Гірницьке відділення Макіївської ОДПІ, Макіївка-55, вул. Рєпіна (будівля Гірницького виконкому).

Сектор реєстрації та обліку платників податків, телефон 22-47-55

 

Червоногвардійське відділення Макіївської ОДПІ, Макіївка-14, вул. Кронштадтська, 73.

Сектор реєстрації та обліку платників податків, телефон 4-14-80

 

На питання щодо впровадження електронної звітності платники можуть отримати відповіді в Макіївській ОДПІ за телефоном 22-24-95.

 

Макіївська ОДПІ

05.08.2008

Згідно зі статтею 1 Закону України від 22.12.1994 №320/ 94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» зі змінами та доповненнями, Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів і внесків до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

 

Створення Державного реєстру забезпечує повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі.

 

Згідно з Законом України від 22.12.1994 № 320/ 94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», Державний реєстр створюється ДПА України. До інформаційного фонду Державного реєстру включаються індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів, реєстраційні дані фізичних осіб та інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.

 

Питання видачі картки фізичної особи - документу, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного номеру, регламентується Положенням про картку фізичної особи - платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 27.01.1998 № 43. зі змінами та доповненнями. Пунктом 2.4 даного Положення передбачено, що видача картки іноземним громадянам здійснюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців до України, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 № 1074 зі змінами та доповненнями.

 

Іноземні громадяни, які знаходяться на території Донецької області, реєструються і одержують картку в Державній податковій адміністрації в Донецькій області за умови надання паспортного документу. Паспортним документом є документ, що підтверджує громадянство іноземця і осіб без громадянства або що засвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що дає право виїзду за кордон і визнаний Україною. Паспортний документ реєструється у порядку, встановленому Правилами в'їзду іноземців до України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію.

 

Зареєструватися і отримати картку можна в Державній податковій адміністрації в Донецькій області за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 112 (1 поверх центрального корпусу, кім. 16 та 26).

 

День тижня	Час прийому	Перерва
Понеділок	9.30- 16.30	13-14
Вівторок	9.30- 16.30	13-14
Середа	не прийомний день
Четвер	9.30- 16.30	13-14
П’ятниця	9.30-15.30	13-14
Субота	вихідний
Неділя	вихідний

 

Телефон для довідок іноземним громадянам: 301-52-92

 

Макіївська ОДПІ

23.07.2008

 

Контроль за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового та готівкового обігу органи податкової служби здійснюють на підставі законодавства України, що регламентує функції державної податкової служби, правові основи її діяльності, правові аспекти застосування РРО, патентування окремих видів підприємницької діяльності і ліцензування сфери діяльності в області обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

 

Проектом визначені види перевірок, підстави, за наявності яких може бути здійснено перевірку, умови допуску і права посадовців органів державної податкової служби при їх проведенні, періодичність і терміни проведення перевірок, порядок вилучення документів, оформлення результатів перевірок і прийняття рішень.

 

Передбачається, що контроль за дотриманням платниками податків порядку проведення розрахункових операцій здійснюється органами державної податкової служби за місцем фактичного здійснення діяльності суб'єктом господарювання або за місцем розташування його господарського об'єкту. Здійснювати такий контроль передбачається шляхом проведення планових і позапланових перевірок, що визначені як оперативні перевірки.

 

Проектом названа і періодичність проведення перевірок. Планові оперативні перевірки, що здійснюються відповідно до плану роботи податкового органу - не частіше одного разу на квартал. Розробку порядку проведення оперативних перевірок планується покласти на Кабінет Міністрів України.

 

Це коротко, на чому хотілося зупинитися і одночасно зробити акцент, що цей проект дуже важливого для країни документу.

 

Запрошуємо читачів до обговорення цього питання в Проекті податкового кодексу на сайтах ДПАУ (www.sta.gov.uа) і Мінфіну (www.minfin.gov.ua).

 

Макіївська ОДПІ

23.07.2008

 

Впровадження автоматизованої системи подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді має наступні переваги:

- економія часу платників податків;

- спрощення процедури надання звітності до органів ДПС;

- зменшення паперового документообігу;

- своєчасне відшкодування податку на додану вартість при обмеженому спілкуванні з представниками органів фінансового контролю;

- спрощення процедури підтвердження сум на відшкодування, зменшення термінів проведення перевірок;

- підвищення рівня обслуговування платників податків.

 

Більш детальну інформацію стосовно надання та обробки податкової звітності в електронному вигляді ви маєте можливість отримати за телефонами: 3-36-72, 3-22-82.

 

Сподіваємось на плідну співпрацю!

 

Совєтське відділення Макіївської ОДПІ

23.07.2008

 

Громадяни, які здають житло в оренду і одержують від цього дохід, зобов'язані, згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», самостійно нараховувати та сплачувати податок (15 %) до бюджету протягом 40 календарних днів (після закінчення кварталу, в якому отримано дохід). А за підсумками року, до 1 квітня в рамках кампанії декларування зобов’язані подати до ДПІ декларацію про доходи.

 

Порядок нарахування і сплати земельного податку громадянами встановлено Законом від 03.07.1992 р. № 2535-ХП «Про плату за землю». Земельний податок сплачується рівними частинами власниками земельних ділянок - до 15 серпня та 15 листопада. У разі несплати земельного податку протягом граничних термінів, такий платник зобов'язаний сплатити штраф.

 

З метою запобігання тіньового виробництва та обороту алкогольних напоїв КМУ 12.03.08 р. прийняв постанову № 179 «Про впровадження марок акцизного збору нового зразка для алкогольних напоїв». Згідно з якою з 01.07.08 р. вводяться марки акцизного збору нового зразка для алкогольних напоїв.

 

Наказом ДПАУ від 18.06.2008 р. № 395 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень і особистого прийому громадян. Дія Інструкції не розповсюджується на порядок розгляду заяв та скарг громадян, встановлений карно-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції.

 

Звернення розглядаються в строк не більше одного місяця з дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті скарги, що не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дня їх отримання. Визначено порядок особистого прийому громадян керівниками та посадовцями ДПС. Наказ набув чинності 6 липня 2008 року.

 

Макіївській ОДПІ

22.07.2008

 

Розглянемо організаційні питання, пов'язані з придбанням торгових патентів, з визначенням необхідної їх кількості, з відповідальністю тощо.

 

Ні, не потрібно. Діяльність комітента не підпадає під визначення торгової діяльності в розумінні Закону про патентування. А ось комісіонеру необхідно мати торговий патент, оскільки безпосередньою реалізацією товарів займається саме він, одержуючи готівку за реалізовані товари.

 

Про необхідність придбання торгового патенту для участі у виставці-продажу зазначено в п. 16 Положення про торгові патенти: «У разі проведення ярмарків, виставок-продажів і інших короткострокових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт підприємницької діяльності повинен придбати короткостроковий торговий патент за місцем здійснення зазначеної діяльності».

 

Плата за короткостроковий торговий патент складає 10 грн. за кожний день торгівлі. Термін дії короткострокового торгового патенту на здійснення торгової діяльності складає від 1 до 15 днів. При цьому оплата вартості короткострокового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торгової діяльності.

 

Суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгову діяльність або надають побутові послуги (окрім пересувної торгової мережі), торговий патент видається державними податковими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту за поданням послуг, а при здійсненні торгової діяльності через пересувну торгову мережу — за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. Із ст. 2 Закону про патентування).

 

Так, дійсно, при отриманні торгового патенту передбачено внесення разової плати у розмірі вартості торгового патенту за один місяць (квартал), що фактично є авансом за останній місяць (квартал) роботи. При цьому не варто забувати, що одночасно доведеться заплатити і за перший місячний (квартальний) період роботи. Тому фактично при отриманні торгового патенту потрібно заплатити вартість патенту за перший і останній періоди роботи. А після закінчення роботи не забудьте, що за останній місяць (квартал) платити не потрібно — оплату за нього проведено перед отриманням патенту.

 

Якщо ж торговий патент отримується не з початку місяця (кварталу), розмір плати за патент за перший звітний місяць (квартал) визначається пропорційно кількості календарних днів місяця (кварталу) починаючи з дня придбання патенту. При цьому слід враховувати, що якщо патент отримується після 15 числа звітного місяця (15 числа останнього місяця звітного кварталу), то необхідно одночасно сплатити вартість торгового патенту за наступний звітний місяць (квартал) (п. 13 Положення про торгові патенти).

 

Зазначимо, що вартість патенту можна внести за весь термін його дії і навіть більш — за три подальших роки. При цьому, якщо вартість патентів надалі дорожчатиме, доплачувати нічого не доведеться (п. 5 ст. 3, п. 5 ст. З1 Закону про патентування). Оскільки термін дії одного патенту на здійснення торгової діяльності та діяльності з надання побутових послуг обмежений 12 календарними місяцями, охочим сплатити вартість патентів за три подальших роки в одній заявці необхідно буде вказати всі три періоди, на які отримуються торгові патенти (лист ГНАУ від 10.03.2008 р. №2531/6/15-0216).

 

У разі втрати торгового патенту вам необхідно звернутися до податкового органу, що видав відповідний патент, з письмовою заявою і довідкою органу МВС. На підставі цих документів податкові органи повинні безкоштовно видати дублікат торгового патенту (п. 17 Положення про патенти).

 

Місце розміщення патенту залежить від пункту продажу товарів. При розміщенні торгового патенту потрібно пам'ятати, що він повинен бути відкритим і доступним для огляду (ч. 1ст.7 Закону про патентування). Слід зазначити, що судова практика вказує на можливість розміщення для огляду не оригіналу, а копії патенту. Оригінал у такому разі має знаходитися на торговій крапці (визначення Вищого адміністративного суду України від 11.05.2006 р. №2-263/06).

 

Підставою для отримання торгового патенту є заява на отримання торгового патенту (далі — заява), форму якої наведено в додатку до Положення про торгові патенти. При цьому посадовці податкових органів звіряють вказані в ній дані з оригіналами первинних документів, на підставі яких її заповнено (п. 11 Положення про торгові патенти). Тому при поданні заяви від вас можуть вимагати такі документи:

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця;

- статистичну довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (для юридичних осіб);

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб);

- довідку органу, з яким злагоджено місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу з зазначенням цього місця (якщо патент отримується для структурного (відокремленого) підрозділу);

- документ на приміщення (договір оренди, акт купівлі-продажу, ордер, дозвіл на розміщення пункту торгівлі тощо);

- документ про повну або часткову сплату вартості торгового патенту;

- довіреність на отримання патенту, для фізичної особи — паспорт.

 

Податковий орган видає торговий патент в триденний термін з дня подачі заявки (п. 12 Положення про торгові патенти).

 

Якщо змінилася юридична адреса або місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів або надання побутових послуг, обмінного пункту, ігрового місця протягом терміну дії торгового патенту, то необхідно протягом трьох днів письмово повідомити про це податковий орган, що видав патент, для внесення до нього відповідних змін. Зробити це треба тому, що здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню, за адресою (місцезнаходженням), не вказаною в торговому патенті, розцінюється як ведення діяльності без патенту (п. 14, п. 15 Положення про торгові патенти).

 

При припиненні діяльності, що підлягає патентуванню, можна відмовитися від придбаного раніше патенту. Обов'язковою умовою в цьому випадку є письмове повідомлення відповідного податкового органу про припинення такої діяльності. Причому зробити це треба до 15 числа місяця, попереднього звітному. При цьому до письмового повідомлення необхідно прикласти оригінал торгового патенту. Тільки при дотриманні цих умов суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту (ч. 3 ст. 2 Закону про патентування). Якщо ж СПД вже не здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, але своєчасно не повідомив про припинення цієї діяльності податковий орган і не повернув торговий патент, він не має права на повернення з бюджету суми коштів, сплачених за період, коли належна патентуванню діяльність фактично не здійснювалася.

 

Макіївській ОДПІ

Тімарцев А.Ю.

06.06.2008

 

Відповідь: Так, оскільки підприємницьку Декларацію про доходи за 2007 рік було надано несвоєчасно. Пояснюємо чому.

Для цього з'ясуємо: ...хто і коли подає Декларацію про доходи.

Річну Декларацію про доходи подають дві категорії осіб: звичайні громадяни і підприємці. Не дивлячись на те, що її бланк для тих та інших однаковий, термін надання для кожної категорії свій.

Для громадян - річний звітний період. Тому декларацію їм належить принести до податкової не пізніше за 31 березня (до 1 квітня) року, наступного за звітним (пп. 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, далі — ЗУ №2181). Цю декларацію надають фізичні особи 1 раз за підсумками звітного року, якщо одержували дохід, що підлягає декларуванню за законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV.

 

У підприємців, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, — квартальний звітний період. Тому річну декларацію вони подають не пізніше за 9 лютого наступного за звітними роки (п. 14.5 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом ГГНІУ від 21.04.93 р. № 12, далі - Інструкція № 12). І це логічно, адже граничний термін подачі квартальних податкових декларацій закінчується через 40 календарних днів з дня закінчення податкового (звітного) кварталу (пп. "б" пп. 4.1.4 Закону № 2181).

Зазначимо, в підприємницькій декларації, крім обов'язкових граф, заповнюють лише таблицю в п. 1.3, що призначено спеціально для декларування доходів від підприємницької діяльності, і розділ 3, де зазначають очікувану суму підприємницького доходу на поточний рік, а також на підставі даних, зазначених у декларації, суму доходу за звітний рік, з якої, на думку підприємця, слід сплатити податок з доходів фізичних осіб.

 

- Як бачимо з питання, в листопаді 2007 р. фізичну особу було зареєстровано підприємцем. Виходячи з дати надання заяви про перехід на єдиний податок, на спрощеній системі він лише з 1 січня 2008 р. Значить, з моменту держреєстрації і до 31.12.07 р. підприємець платить податки в загальному порядку. І в цьому періоді на нього повною мірою розповсюджуються норми Розділу IV Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 і Інструкції № 12. Зокрема, обов'язок щокварталу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) надавати до податкової Декларацію про доходи, форму якої наведено в додатку 1 до Інструкції № 12. Дані про підприємницькі доходи вказують в ній наростаючим підсумком з початку календарного року.

 

Протягом 2007 року у підприємця – загальносистемника підприємницьких доходів не було, тому в декларації він зазначає суму очікуваного (оцінного) доходу, яку він очікує отримати в 2008 році. А ось в решті граф будуть проставлені прочерки.

Отже, відсутність у звітному періоді підприємницьких доходів не звільняє від обов'язку надання Декларації.

 

Відповідь: Підприємницьку декларацію визнають податковою і на неї повною мірою розповсюджуються всі положення і норми Закону № 2181.

За невчасне надання податкової Декларації відповідно до пп. 17.1.1 Закону № 2181 підприємця мають право оштрафувати на 170 грн. Більш того, недбале відношення до термінів здачі податкових декларацій може стати підставою для позапланової податкової перевірки (ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. № 509-ХII, ст.3 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. № 817/98).

 

Відповідь: У Вашому випадку дії податкової абсолютно законні. Пояснимо чому.

Згідно ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98г. № 727/98 (далі — Указ № 727) для переходу на єдиний податок підприємцю потрібно не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового кварталу) надати податковій за місцем проживання заяву і квитанцію про сплату єдиного податку не менше ніж за 1 місяць. Форму Заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності наведено в додатку 1 до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДНАУ від 29.10.99 р. № 599.

 

В Указі № 727 і Порядку № 599 не передбачено перехід граничного терміну подачі Заяви з вихідних або святкових днів на наступний за ними робочий день. Отже, якщо термін подачі Заяви закінчується у вихідні, то його треба було надати до податкової інспекції не пізніше, ніж в останній робочий день перед ними.

Таким чином, останнім днем подачі Заяви для переходу на єдиний податок з II кварталу 2008 р. було 14.03.08 р. Підприємець фактично надав його 17.03.08 р., тобто із запізненням на 3 дні. На цій підставі правомірна відмова в переході на єдиний податок з 1 квітня 2008 р.

Відповідь: Згідно з Законом України " Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV до загального місячного і річного оподатковуваного доходу не включають дохід, отриманий безпосередньо власником сільгосппродукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної ним на певних земельних ділянках. Одержувач таких доходів надає податковому агенту довідку про своє право одержувати дохід без стягування податку.

 

Постановою КМУ від 01.08.06 р. № 106 затверджено форму довідки і порядок її видачі, що стосується місцевих рад, які видаватимуть довідку громадянам, які одержуватимуть дохід від реалізації (продажу) сільгосппродукції, і податковим агентом, які виплачуватимуть дохід таким громадянам від реалізації цієї продукції.

Довідку оформляють строком на 3 роки.

Оригінал документу повинен знаходитися у власника (користувача) земельної ділянки. При закупівлі у нього сільгосппродукції податковий агент зобов'язаний запропонувати такому здавальнику продукції (а платник податків зацікавлений в цьому сам) надати ксерокопію довідки.

Звичайно, агент повинен звірити її з оригіналом. За відсутності цієї довідки у власника сільгосппродукції доходи, що виплатив йому податковий агент, оподатковують на загальних підставах за ставкою 15%.

 

Відповідь: Оскільки орендар є фізичною особою — не СПД, за нарахування і сплату (перерахування) податку до бюджету відповідає орендодавець (пп. 9.1.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV).

При цьому:

- він самостійно нараховує і сплачує податок до бюджету в терміни, встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу;

- договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному засвідченню.

 

Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір до податкового органу за місцем проживання орендодавця за формою, встановленою постановою КМУ від 29.10.03 р. № 1692.

Об'єкт оподаткування визначають виходячи з суми, вказаної в договорі оренди. Орендодавець самостійно сплачує податок до бюджету за ставкою 15%. Крім того, він повинен до 1 квітня наступного за звітним роком подати декларацію до податкового органу за місцем проживання.

 

Макіївській ОДПІ

Тімарцев А.Ю.

06.06.2008

Законом України «Про державні нагороди України» почесне звання «Мати-героїня» віднесено до державних нагород.

 

Відповідно до Указу Президента України від 29.06.2001 № 476/2001 «Про почесні звання України» почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

 

Для осіб, яким присвоєне таке звання, чинним законодавством передбачено надання наступних пільг:

 

1. Матері-героїні, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на першочергове надання жилих приміщень (ст. 45 Житлового кодексу УРСР).

 

2. Матері-героїні виплачується єдиноразова винагорода у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (Указ Президента України від 25.12.2007 N 1254/2007 «Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»).

 

3. Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на пенсію за особливі заслуги перед Україною. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку (Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною").

 

4. Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

 

5. Жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу, в порядку, визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення» (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей»).

 

Юридичний відділ міськвиконкому

03.06.2008

 

З метою перевірки відповідності працівника вимогами доручаємої роботі, керівники підприємств, установ та організацій при прийомі на роботу мають право встановлювати випробувальний термін, про що в обов'язковому порядку здійснюється в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

 

- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

- осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;

- молодих спеціалістів після закінчення вищих учбових закладів;

- інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

- робочої молоді після закінчення професійних учбово-виховних установ;

- прийнятих на роботу в іншу місцевість і переведенних на роботу на інше підприємство (якщо здійснюється реорганізація або ліквідація підприємства).

 

Стаття 27 Кодексу законів про працю України (далі – КЗоТУ) передбачає, що випробувальний термін при прийомі на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом профспілкової організації - шести місяців. Для робочих він не може перевищувати одного місяця.

 

У разі відсутності працівника на роботі в період випробувального терміну в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності або з іншої поважної причини, термін випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

 

Якщо протягом випробувального терміну встановлено невідповідність працівника доручаємої роботі власник або уповноважений їм орган протягом випробувального терміну має право розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору на такій підставі може бути оскаржено працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових суперечок.

 

Наприкінці випробувального терміну, якщо працівник продовжує виконувати доручену йому роботу, а власник (уповноважений їм орган) не заперечує проти продовження трудових відносин, працівник вважається тим, який пройшов випробувальний термін та подальше розірвання трудового договору здійснюється на загальних підставах.

 

У період випробувального терміну на працівника розповсюджується законодавство про працю (ст. 26 КЗоТУ).

 

Юридичний відділ міськвиконкому

08.05.2008

 

Постановою КМУ «Про введення марок акцизного збору нового зразку для алкогольних напоїв» від 12.03.2008 р. № 179 з 1 липня 2008 року вводяться марки акцизного збору нового зразку для алкогольних напоїв залежно від суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркірованої продукції.

 

Введення акцизних марок нового зразку для алкогольних напоїв передбачено Законом про держбюджет-2008.

Закуплені марки колишнього зразка дозволено застосовувати у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання у період до 1 серпня 2008 року, а алкогольні напої з такими марками можуть бути в обігу до їх повної реалізації у межах терміну придатності продукції до вживання.

 

Імпорт (ввезення, пересилка) алкогольних напоїв з марками колишнього зразку дозволяється у випадку, якщо такі марки придбано до 1 липня 2008 року у встановленому законодавством порядку, а алкогольні напої з такими марками можуть бути в обігу до повної їх реалізації у межах терміну придатності до вживання.

 

Постанова набула чинності 12 березня 2008 року.

 

Звертаємо увагу, що виробники та імпортери алкогольних напоїв не використані вчасно акцизні марки можуть безкоштовно обміняти на марки нового зразку до 1 вересня 2008 року.

 

Даною постановою зміни внесено і до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 23.04.2003 р. №567.

 

Підприємства-виробників та імпортерів алкогольної продукції зобов'язали надавати звіт про використовування марок, придбаних у попередньому місяці. Такий звіт потрібно надавати для отримання акцизних марок у поточному місяці разом з заявкою-розрахунком на придбання марок.

 

Кабмін також уточнив, які товари вважаються немаркованими (тобто не можуть знаходитися у торговому обігу):

- алкогольні напої та тютюнові вироби, маркіровані з порушенням вимог Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) такої продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного збору старого зразку, що не відповідають найменуванню продукції та місткості тари;

- алкогольні напої з новими акцизними марками, на яких суми акцизного збору, сплаченого за одиницю продукції, що маркірується, не відповідають сумі, визначеній з врахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари.

 

 

Макіївська ОДПІ

02.04.2008

 

Згідно з пп.. 1.20.2 п. 1.20. ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 – ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон) фізична особа – нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом України, але поряд з резидентами є платниками податку з доходів, одержуваних з джерел походженням з України.

 

Згідно з п. 1.1 1.3. „д” ст. 1 Закону заробітна плата – це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця. Під терміном „заробітна плата” розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплаті та винагороди, які виплачуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із Законом.

 

Статтею 8 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, організація України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування працівників, та міжнародними договорами України.

 

Згідно з Постановою КМУ від 01.11.1999р. № 2028 „Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні”  підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що діють на території України (роботодавці), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

 

Наказом ДПА України від 05.10.2004р. №581 для забезпечення виконання норм Закону впорядковано діяльність працедавців щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства та затверджено примірні форми Заяви фізичної особи-іноземця про самостійне визначення резидентського статуту та Повідомлення працедавця про самостійне визначення резидентського статуту фізичної особи-іноземцем.

 

Після видачі податковим органом Довідки, передбаченої наказом ДПА України №581, іноземець набуває статуту податкового резидента України „Про податок з доходів фізичних осіб” (з 01.01.2007 – 15%).

 

Доходи не резидентів, одержувані за цивільно-правовими договорами, зокрема, від виконання договорів підряду, від надання в оренду рухомого чи не рухомого майна, а також доходи у вигляді інвестиційного прибутку та вартості об’єктів спадщини підлягають оподаткуванню за ставкою п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (з 01.01.2007 – 30%).

 

Кіровське відділення Макіївської ОДПІ

26.03.2008

Проектом Податкового кодексу передбачається зменшити податкове навантаження по операціях з нерухомим майном за рахунок оподаткування прибутку (по ставці 15%) замість доходу (діючі ставки 0%, 1%, 5%) від продажу нерухомості, придбаної платником після 01.01.2004 р. (дата вступу в чинність нині діючого Закону № 889-ІV). У цьому складається реалізація принципу прибуткового оподатковування.

 

Слід зазначити, що порядок оподатковування майна, придбаного у власність до 01.01.04 р., не буде змінений, а саме: пропонується застосовувати діючу ставку 0% оціночної вартості житла при першому його продажу (площа менше 100 кв. м). Така ж ставка буде застосовуватися при продажі земельної ділянки, переданої у власність при приватизації.

 

Перевищення загальної площі житла понад 100 кв. м, а також продаж на вторинному ринку не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельних ділянок у розмірах, установлених Земельним кодексом України, будуть обкладати податком по ставці 1% (ставка не змінена).

 

По ставці 5% (ставка не змінена) будуть обкладати податком доход від наступного продажу нерухомості.

 

З метою зняття соціальної напруги щодо оподатковування успадкованих незахищеними верствами населення об'єктів нерухомості й зменшення податкового навантаження проектом Податкового кодексу пропонується включити до складу витрат на придбання нерухомості вартість успадкованого майна, з якого при його спадкуванні був сплачений відповідний податок.

 

Нормою по оподатковуванню операцій з нерухомістю (незалежно від строку придбання її у власність) є застосування ставки податку в розмірі 0% при оподатковуванні доходів від продажу житла, придбаного у власність при приватизації.

 

Совєтське відділення Макіївської ОДПІ

14.03.2008

 

Стягування державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито".

 

Статтею 1 вказаного Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за здійснення в їх інтересах дій і видачу документів, які мають юридичне значення.

 

Перелік найменувань документів та дій, за які сплачується державне мито, приведений в статті 2, а розмір ставок - в статті 3 Декрету.

 

Зокрема, державне мито за нотаріальне посвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку – незалежно від формату і кількості рядків) сплачується в розмірі 0,01 неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.

 

При посвідченні вірності кожної копії документу (коли на прохання особи видається декілька копій) державне мито стягується виходячи з кількості засвідчених документів (за дві копії документу, який складається з 1 сторінки - 0,02 неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, за три - 0,03 тощо).

 

Макіївське ОДПІ

13.03.2008

 

Особи похилого віку часто потребують допомоги у вирішенні побутових проблем та здійсненні своїх прав та обов’язків. За відсутності родичів, які мають змогу надавати таку допомогу, виникає необхідність залучити для цього сторонніх осіб.

 

Відповідно до ст. 78 Цивільного кодексу України дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника (його ім'я реєструється органом опіки та піклування). Помічник має право: на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги; вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах цієї особи відповідно до наданих йому повноважень. Крім цього, помічник представляє особу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення. Послуги помічника є платними, якщо інше не визначено за домовленістю сторін. Повноваження помічника завжди можна припинити.

 

Також законодавством (Гл. 57 Цивільного кодексу України) передбачено можливість укладання договору довічного утримання (догляду), за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

 

Такий договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується, а у разі передачі нерухомого майна підлягає державній реєстрації. У договорі визначаються види матеріального забезпечення та догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати. Також набувач зобов'язаний, у разі смерті, поховати відчужувача, навіть якщо це не було передбачено договором. До обов'язків набувача можна включити і забезпечення житлом у будинку (квартирі), який передається за договором. Важливим є той факт, що поки жив відчужувач, набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі.

 

Договір довічного утримання можна розірвати за рішенням суду у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

 

Отже, у осіб похилого віку є вибір: або обрати собі помічника, або укласти договір довічного утримання.

 

Юридичний відділ міськвиконкому

25.12.2007

 

З 1 грудня 2007 року діє нова редакція Закону України від 11.12.1991 р.№ 1963 XII «Про податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів» (далі - Закон № 1963).

 

Відмітною її особливістю є те, що для автомобілів, що перебували у використанні й уперше зареєстровані в Україні, почали діяти нові (підвищені) ставки податку. Слід зазначити, що такі ставки застосовуються винятково у випадку першої реєстрації автомобіля в Україні, а для вже зареєстрованого транспорту ставки податку не змінилися.

 

Зупинимося на роз'ясненні окремих понять стосовно до податку із власників транспортних засобів. Так, під новими транспортними засобами в контексті товарної номенклатури розуміють такі транспортні засоби, на які вповноважені державні органи не видавали актів реєстрації, що надають право на експлуатацію цих транспортних засобів.

 

Поняття «транспортні засоби, які використалися» означає транспортні засоби, зареєстровані, щонайменше, один раз, тобто такі, на які були або міняються реєстраційні документи, видані вповноваженими державними органами, у тому числі іноземними, що надають право експлуатувати ці транспортні засоби.

 

Слід зазначити, що істотні зміни перетерпіла стаття 4 Закону № 1963, що визначає пільгові категорії платників податку із власників транспортних засобів. Так, скасовані пільги для сільськогосподарських підприємств товаровиробників за трактори колісні, автобуси й спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менш десяти.

 

Разом з тим перелік пільговиків доповнений особами, які відповідно до законодавства є платниками фіксованого сільськогосподарського податку - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) і вантажні автомобілі (8704).

 

Для платників - фізичних осіб зняті обмеження щодо країни - виробника легкових автомобілів при одержанні 50% пільги щодо автомобілів, які знаходяться у використанні. Тепер податок зменшується на 50% щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з обсягом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, поставленого на облік в Україні до 1990 року випуску включно.

 

Всі пільги, зазначені в Законі № 1963, не поширюються на транспортні засоби, уперше зареєстровані в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з обсягом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, придбаних за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів або безкоштовно переданих інвалідам відповідно до законодавства України.

 

Советське відділення Макіївської ОДПІ

16.10.2007

Дуже багато які жителі міста Макіївка користуються вугіллям для опалювання своїх будинків. З наближенням зими макіївчан все частіше хвилюють питання придбання вугілля та сплати податку з вартості безкоштовно отриманого вугілля. Чи існують пільги за податком?

 

Згідно ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не оподатковується на доходи фізичних осіб вартість вугілля або вугільних брикетів, безвідплатно наданих в об'ємах та за переліком професій, встановлених Кабінетом Міністрів України, платнику податку з числа осіб, що знаходяться в трудових відносинах з вугледобувним підприємством, а також:

 

- непрацюючому пенсіонеру, що має стаж, роботи на таких підприємствах не менше 10 років на підземних роботах або не менше 20 років на поверхні;

- особі, яка отримала інвалідність в результаті каліцтва або професійного захворювання під час роботи на такому підприємстві;

- члену сім'ї загиблого працівника такого підприємства, утримуючого пенсію в результаті втрати годувальника.

 

При виплаті грошової компенсації вартості такого вугілля її сума оподатковується при її виплаті та за рахунок платника податків в загальному порядку.

 

Заступник начальника-

Начальник Гірницького відділення

Макіївській ОДПІ

Сергій Афендіков

10.09.2007

 

З приходом весни починаються міграції не тільки у перелітних птахів, але і у людей: хтось з макіївчан відправиться закордон у пошуках роботи, а хтось з молодих жителів сусідніх (і не дуже) населених пунктів приїде до Макіївки - пробувати щастя в Макіївських вузах і коледжах. Потягнуться до міста і жителі південних районів з овочами і фруктами для продажу на наших ринках. І, як наслідок, у одних звільниться житло, а у інших - виникне гостра необхідність орендувати, хоча б тимчасово, житлову площу. І набуде чинність закон: «Попит формує пропозицію». Одні здають житло, інші беруть у найом. Одні платять за оренду, інші одержують доходи. І тут вже вступає в дію інший закон: «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якому здача в оренду нерухомості, розташованої на території України, є доходом громадянина і підлягає оподаткуванню за пунктом 3.1.3 статті 3 даного закону.

 

При отриманні громадянином доходів від надання в оренду нерухомості (житла, гаражів, комор і тощо) відповідальним за сплату податку є орендодавець, який самостійно нараховує і сплачує податок щокварталу: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу. По закінченню звітного року орендодавець представляє до органу податкової служби за місцем проживання річну декларацію з зазначенням суми отриманого від здачі в найом нерухомого майна.

 

Податок сплачується у розмірі 15% від суми отриманої орендної плати.

 

Договір оренди нерухомості повинен бути нотаріально засвідчений. При цьому нотаріус, що засвідчує даний договір, відповідно до постанови КМУ "Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна" від № 1692 29.10.2003р, зобов'язаний в день засвідчення направити до податкового органу за місцем проживання орендодавця повідомлення за встановленою формою. Відсутність договору із погодженими умовами оренди майна може привести до безвідповідального використання цього майна орендарями, порушення правил пожежної безпеки, що чревато негативними і небезпечними наслідками не тільки для господарів, але і сусідів.

 

Оскільки сплата податків — це конституційний обов'язок кожного українця, невиконання цього обов'язку зумовлює за собою відповідальність платника податків.

 

Начальник Гірницького відділення Макіївської ОДПІ

Афедіков С.В.

25.04.2007

 

З 1 січня 2007 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виплачується допомога при народженні дитини в розмірі 8500 гривень.

 

 

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків, усиновлювачу або опікуну. Для призначення одноразової допомоги, до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявника (за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що засвідчує особу), подаються наступні документи:

1) заява одного з батьків (усиновлювача, опікуна), яка заповнюється за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) копії трудових книжок обох батьків (усиновлювача, опікуна);

4) довідка з місця служби (навчання) заявника;

5) довідка про склад сім'ї батьків (усиновлювача, опікуна);

6) довідка, яка видається державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини.

 

Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають легалізовані документи компетентних органів країни перебування, які підтверджують народження дитини.

 

Окрім відзначених документів усиновлювачі та опікуни подають копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

 

Жінки, які до народження дитини займалися підприємницькою діяльністю, оплачували фіксований податок, але не були застрахованими в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають також довідку органів державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності.

 

Допомога при народженні дитини встановлюється, якщо звернення за її призначенням поступило не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини, а у разі усиновлення дитини - не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня набуття чинності рішення суду про усиновлення.

 

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

 

У разі смерті дитини виплачується тільки одноразова допомога при народженні дитини, на підставі копії свідоцтва про народження дитини або довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Юридичний відділ міськвиконкому

 

25.04.2007

 

Згідно Закону України від 22.03.2001 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», управліннями праці та соціального захисту населення, за місцем проживання заявника, призначається і виплачується допомога з вагітності та пологам. Право на вищезазначену допомогу мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, які заповнюється за формою затвердженої Мінпраці, а також довідка:

- з основного місця роботи (служби, навчання) про те, що жінка працює, навчається;

- ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи і організації;

- центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

- з місця проживання для непрацюючих жінок, про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються).

 

Особи, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня його народження, подають рішення про усиновлення або встановлення опіки.

 

Допомога з вагітності та пологам призначається, якщо звернення за ним надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки з вагітності та пологам, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої складає 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох або більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Допомога нараховується сумарно і призначається жінкам в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

 

Допомога з вагітності та пологам призначається у розмірі 100 % середньомісячного доходу (стипендії, допомоги, що  встановлена безробітній, тощо) жінки, проте не менше 25 % відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць.

 

Розміри державної допомоги в 2007 році згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" буде складати:

Допомога з вагітності та пологів (25 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць)

з січня - 131,25 грн.

з квітня - 133,75 грн.

з жовтня - 137 грн.

 

Юридичний відділ Макіївської міської ради

20.03.2006

 

 

 

Податок на додану вартість (ПДВ) — це загальнодержавний податок, стягнення якого в Україні здійснюється відповідно до норм, встановлених Законом України від 03 квітня 1997 № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість» (згідно статті 14 Закону України від 26 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування»).

Податкова система будь-якої країни повинна включати досить широке коло податків, які б мали різні об'єкти оподаткування (доходи, майно, споживання товарів (послуг) тощо). Це те, що дозволяє державі акумулювати в бюджеті необхідні кошти незалежно від впливу окремих економічних чинників на формування податкової бази.

Згідно чинного законодавству податок на додану вартість — це податок на споживання товарів (послуг) на митній території України, і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична або фізична особа), що є споживачем цих товарів (послуг) незалежно від факту походження товарів. Порядок нарахування і сплати податку на додану вартість (для всіх категорій платників) є єдиним. Виняток становлять комісійна торгівля і спеціальні режими оподаткування.

На території України податок на додану вартість введено з 1992 року. Реалізація товарів (робіт, послуг) здійснювалася за цінами і тарифами, що визначалися з урахуванням суми податку. Тому і вартість товарів, що продаються населенню, і вартість послуг, що надаються населенню, оплачувалися за відповідними тарифами з урахуванням податку на додану вартість, який не виділявся окремим рядком з тарифу.

Діючі на сьогоднішній день норми Закону України «Про податок на додану вартість» передбачають, що сума податку на додану вартість додається до ціни товарів (послуг). І тому платники, суб'єкти господарювання, продаючи товари (послуги), зобов'язані утримати із споживачів таких товарів (послуг) податок на додану вартість у складі їх вартості і внести суму податку до бюджету. Покупці ж, що придбавають товари і споживаючі послуги (незалежно від того, є вони суб'єктами підприємницької діяльності чи ні), компенсують вартість таких товарів і послуг продавцям за цінами разом з податком на додану вартість.

Макіївська ОДПІ

12.03.2007