12.03.2007
Всесвітній день прав споживача

15 березня щорічно під егідою ООН відзначається Всесвітній день прав споживача, який є днем солідарності всіх споживачів та споживацьких організацій у всьому світі.

Історія виникнення цієї дати уходить у 1962 рік, коли президентом США Джоном Кеннеді було проголошено чотири основних права споживача:
- право на безпеку;
- право на інформацію;
- право на вибір;
- право бути вислуханим.

Ці права були визнані в більшості країн світу і відображені в Керівних принципах з захисту прав споживачів, прийнятих у 1985 році на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних націй.

Споживач — це головна фігура ринкової економіки, незамінна ланка в ланцюзі «виробник - продавець - споживач». За кордоном Всесвітній день споживача відзначають вже протягом декількох десятиріч, у нас в країні усвідомлення громадянами себе як споживача тільки формується. У 1991 році був прийнятий вперше Закон України «Про захист прав споживачів», який врегулював найбільш важливі і принципові моменти у відносинах виробників, продавців та споживачів, забезпечивши, таким чином, на державному рівні захист прав споживача. Окрім закону про захист споживацьких прав, на це спрямовані й інші законодавчі та нормативно-правові акти. Хотілося б зазначити необхідність формування споживацької культури населення, як частини загальної культури людини, на що направлені зусилля управління АПК, торгівлі та побутового обслуговування Макіївської міськради. На сьогоднішній день доводиться констатувати, що більшість макіївчан не володіють елементарними знаннями про свої споживацькі права. Більш того, нерідко продавці, до обов'язків яких відноситься суворе виконання вимог, передбачених законодавством в області прав споживача, не лише не виконують ці вимоги, але також не знають, що приписує законодавство стосовно споживача. Працівникам управління АПК, торгівлі та побутового обслуговування Макіївської міськради постійно доводиться стикатися з некомпетентністю, небажанням вивчати і слідувати законодавству з боку продавців і з абсолютною безграмотністю споживачів. Знання та інформованість з питань законодавства в області захисту прав споживача дозволяють як виробникам, продавцям, так і споживачам уникнути багато яких небажаних, конфліктних ситуацій.

Другий рік діє нова редакція Закону про захист прав споживачів, в якому є істотні зміни прав і можливостей, як споживача, так і продавця і виробника продукції. Найбільш принциповими є наступні. Серед численних термінів і визначень включено поняття «недолік» і «суттєвий недолік» товарів, що визначає різні дії відносно товару з боку продавців і, відповідно, різні можливості споживача. Раніше споживач мав право, незалежно від характеру недоліків товару, на його обмін або повернення вартості. Зараз, згідно нової редакції Закону, право на обмін недоброякісного товару або повернення його (розірвання операції купівлі-продажу) у споживача виникає тільки у разі наявності в товарі суттєвого недоліку, що визначає після проведення експертизи відповідний компетентний орган. Новим є дворічний термін, протягом якого споживач має право пред'явити претензію щодо недоброякісного товару, термін придатності або гарантійний термін на який не був встановлений (раніше це було 6 місяців). Законом прописано ряд вимог щодо інформації про товар, форм продажу товарів, зокрема щодо продажу товарів в кредит та продажу товарів зовні торгівельного приміщення, на відстані. Знання цих вимог є обов'язковими для продавця та дуже бажано для споживача, а якщо споживач вирішив придбати товар або замовити послугу, особливо високою вартістю, то вивчити відповідний розділ Закону необхідно.

Необхідно звернути увагу споживачів та продавців на ключові моменти їх взаємостосунків. Такими є наступні:

- пункт 11 статті 8 Закону передбачає обов'язкову вимогу до продавця видавати розрахунковий документ, підтверджуючий факт купівлі. Практика роботи нашого управління дозволяє відзначити, що ряд продавців, особливо СПД, які торгують на ринках, не дають розрахунковий документ (чек), заявляючи при цьому безапеляційно «ми чеки не даємо». Така заява рівносильна заяві «ми порушуємо закон», а за порушення закону, як відомо, передбачено покарання. Чеки при продажу товарів повинні видаватися всіма продавцями, незалежно від форми оподаткування, місця торгівлі та інших факторів;

- стаття 10 Закону прописує права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (наданні послуг). Сама назва статті говорить про те, що будь-які відносини з виконання послуг повинні бути оформлені договором. Працівникам управління АПК, торгівлі та побутового обслуговування неодноразово доводилося стикатися з ситуацією, коли зі скаргою на порушення термінів або на якість робіт звертається споживач, у якого письмового договору немає, домовленість була з кимося (як правило, з суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою) усною; із зрозумілих причин ні про які терміни виконання роботи, рівень якості, відповідальність в цьому випадку говорити не доводиться. Такий заявник може захистити свої права тільки в судовому порядку. Як таблицю множення кожний споживач повинен знати, що будь-які послуги, які він замовляє будь то у юридичної особи або фізичної особи повинні бути оформлені договором, в якому прописані всі аспекти виконання послуг (робіт), відповідальність, інші зобов'язання сторін відповідно до чинного законодавства.

- пунктом 5 статті 10 Закону передбачений пеня за порушення термінів виконання послуг (робіт) у розмірі трьох відсотків від вартості робіт (послуг) за кожний день прострочення, а у випадку, якщо вартість послуги (роботи) не визначена виконавець повинен виплатити споживачу неустойку у розмірі трьох відсотків вартості замовлення! СПД, працюючі на ринку виготовлення і монтажу вікон - замисліться! На цей вид послуг є численні скарги на невиконання робіт у передбачений договором термін.
Закон чітко визначає права споживача при придбанні товарів та послуг. Задача продавців і споживачів шанобливо відноситися до Закону, до себе, до один одного. Задача продавця неухильно виконувати Закон про захист прав споживача, а задача споживача сприймати фразу «споживацька грамотність» не як декларативно-химерну, а як насущну необхідність.

При успішному рішенні зазначених задач поняття «порушення прав споживачів» зникне з нашого життя, чого дуже хотілося б побажати в день захисти прав споживачів.

Заступник міського голови,
начальник управління АПК,
торгівлі та побутового обслуговування
Котляренко О.М.