31.07.2008
Кому потрібні ВІЛ - позитивні діти?

Поліпшення життя ВІЛ - позитивних дітей і створення різних форм сімей. Ці та інші питання розглядали сьогодні на конференції, присвяченій питанням ВІЛ/СНІДУ. За останні два роки більше 20 дітей обласного спеціалізованого будинку дитини з ВІЛ - позитивним статусом набули опікунів і батьків. А першу прийомну сім'ю в Україні було створено саме в Макіївці. З якими проблемами стикаються люди, які вирішили допомогти таким дітям і чому суспільство відрікається від не "схожих"?

Єдиний в Донецькій області спеціалізований Будинок дитини відкрито в Макіївці 7 років тому. Зараз там знаходяться 77 малюків. Половина з них мають ВІЛ - позитивний статус. Але дітям потрібен не тільки догляд і правильне лікування. За словами заступника головного лікаря, для таких дітей велике значення має батьківська турбота.

Людмила Батехіна - заступник головного лікаря обласного спеціалізованого будинку дитини м. Макіївки
"Дитина звичайна, вона ніякої небезпеки для громади не несе. Але, щоб правильно її виховати, що потрібно для цього? Потрібна сімейна форма виховання. Ми це зрозуміли. Сирота потребує сім'ї. Взагалі дитина потребує сім'ї. Але сирота із статусом сироти плюс ВІЛ-інфекція. Коли я на початку говорила про це, сприймали неадекватно. А я говорила, дитина потребує сімейної форми виховання"

У 2001 році, коли відкривався дитячий будинок, проблема ВІЛ-інфекції полягала тільки у фізичному виживанні цих дітей, розповідає Людмила Батехіна. Антиретровірусної терапії в широкому розповсюдженні ще не було. А відношення суспільства до хвороби 20-го століття упереджене через незнання елементарних правил.

Людмила Батехіна - заступник головного лікаря обласного спеціалізованого будинку дитини м. Макіївки
"Коли в 2002 році ми отримали цю терапію першими на Україні, ми на два роки раніше почали наших дітей лікувати, ми побачили, що вони піднялися як квітки. Іммунностатус нормалізувався, діти практично перестали хворіти. Тобто діти почали жити звичайним життям"

Діти в сім'ях видужують швидше, приймаючи такі ж ліки. Батьківська турбота й опіка благотворно позначаються на їх самопочутті. У Віри Росоха четверо прийомних дітей, всі вони - з позитивним ВІЛ - статусом. Пропрацювавши декілька років у спеціалізованому дитячому будинку, полюбила малюків. Коли прийшла черга переводити їх до інтернату, не змогла розлучитися і тепер про це не жалкує.

Віра Росоха - прийомна мати
"Ліки, це не проблема. Ми з цими дітьми працювали, і бачили, як наші медики обслуговували цих дітей. Це не так вже складно. А діти - це ж очі. Я все життя з ними. Любов до них. Розумієте, це неможливо. Йдеш у відпустку і вже сумуєш. Прикипаєш всією душею до них"

Вже цього року двоє дітей з ВІЛ - позитивним статусом повернулися до своїх рідних сімей, і тепер готують документи на всиновлення ще одного малюка.

ТРК «Юніон»