26.02.2010
Макіївські металурги претендують на Державну премію

У макіївських металургів — нове досягнення, гідне гордості міста. Вони знову перші! Вкотре за останній рік, незважаючи на кризу, що продовжується, колектив ЗАТ «ММЗ» демонструє успішність, новаторство та спадкоємність кращих традицій рідного заводу. Як ми пам'ятаємо, саме на ММЗ влітку 2009-го введено в дію сучасний стан 390 — єдиний на пострадянському просторі в умовах кризи.

Наприкінці грудня металурги порадували новою перемогою, вперше в історії вітчизняної металургії самостійно розробивши та застосувавши технологію слітінгу (плющення арматури) в 4 нитки. А зараз високе визнання отримав науково-технічний пошук мозкового центру ММЗ — спільну роботу макіївських металургів і колективу вчених висунуто на здобуття Державної премії України в області науки та техніки за 2010 рік. Ми зустрілися з директором з нової техніки та технічного переозброєння ЗАТ «ММЗ» Олександром СІТАЛО.

- Олександре Олексійовичу, висунення виробничників на Державну премію - подія видатна. Розкажіть, наскільки можливо - враховуючи металургійну специфіку, про цю роботу, учасником якої ви були.
- Щоб було зрозуміло широкому читачеві, треба почати з того, що високошвидкісний дротяний стан 150 Макіївського металургійного заводу на момент введення в експлуатацію в 1994 році був одним з перших агрегатів такого типу в Україні. Основною його особливістю є можливість високої швидкості плющення (до 100 м/с). Її макіївським металургам вдалося досягти завдяки використанню клітей нової конструкції та прокатних валів, виготовлених з нового матеріалу - твердого сплаву. При цьому зазначу, що виробництво таких валів на момент пуску стану в Україні було відсутнє.

Суть у тому, що твердосплавні валяння роблять методами порошкової металургії, але традиційна технологія спікання не дозволяє отримати такі великі вироби з високою однорідністю структури.

Крім того, за умовами роботи, у валяннях абсолютно не допустимі такі дефекти, як пори, а для спечених виробів характерна залишкова пористість. Тому для виробництва твердосплавних валів розроблені спеціальні процеси виробництва, серед яких основним став метод гарячого ізостатичного пресування: вал спекают у герметичному контейнері, де створено тиск газового середовища в декілька сотень або тисяч атмосфер. Це повністю усуває пористість, але вимагає дуже дорогого, складного обладнання. Патенти на подібні технологічні процеси були отримані зарубіжними фірмами.

- В зв'язку з чим, як неважко здогадатися, розвиток промисловості України повністю залежав від зарубіжних постачань цих виробів?
- Цілком вірно. Зважаючи на сказане мною вище, Інститут надтвердих матеріалів імені В.Н. Бакуля НАН України, НВО «Донікс», Донецький національний технічний університет, державне підприємство «Інженерний центр твердих сплавів «Светкермет», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» і ЗАТ «Макіївський металургійний завод» поставили перед собою мету – створити в Україні промислове виробництво високоефективних великогабаритних твердосплавних виробів. Для розробки й освоєння такої технології потрібно було вирішити ряд проблем як на стадії виробництва валів, так і безпосередньо на місці їх використання.

- Який внесок творчого колективу Макіївського заводу в розробку суперінновації?
- Він дуже вагомий. Співробітниками підприємства було проведено промислові випробування експериментальних партій валів, виготовлених за унікальною технологією, розробленою українськими вченими. Це дозволило визначити оптимальні склади матеріалів валів і уточнити параметри технології їх виробництва.

На ММЗ було накопичено значний досвід експлуатації валів нового типу, визначено оптимальні параметри їх використання. Все це дозволило досягти експлуатаційних показників вітчизняних валів, що перевершують зарубіжні аналоги. При цьому маю зазначити, що вартість валів, виготовлених в Україні, істотно нижча.

- Наскільки далеко йде ефект застосування твердосплавних валів?
- Ефект вельми високий. Крім того, що я вже сказав, застосування твердосплавних валів дозволило підвищити точність профілю прокатного металу, оскільки за цикл експлуатації зміна розміру калібру внаслідок зносу була незначною. Поліпшення якості продукції, що випускається, позитивним чином вплинуло на імідж ЗАТ «ММЗ» перед споживачами не тільки в Україні, але й за кордоном.

Накопичений досвід експлуатації твердосплавних валів стану 150 дозволив макіївським металургам перейти до рішення й інших завдань, що стоять перед заводом. Так, в 2009-му на ММЗ введено в експлуатацію середньосортний прокатний стан 390, що дозволяє випускати прокатну продукцію, починаючи від арматури № 8 і закінчуючи куточками та швелером.

- Цікаво, а успішне вдосконалення технологій стану 390 — теж результат даної розробки?
- Суть запропонованого працівниками ММЗ спільно з співробітниками НПО «Донікс» технічного рішення, що дозволило підвищити ефективність роботи стану, полягає в освоєнні плющення з використанням твердосплавних валів замість звичайних чавунних валів, що передбачені проектом.

Вали, виготовлені з твердих сплавів (куди входять карбіди вольфраму, титану, хрому на металевій зв'язці на основі кобальту та його сплавах з нікелем, хромом, молібденом і залоза), безумовно, дорожчі. Їх вартість в 5-10 разів перевищує звичайні чавунні вали, проте при цьому і стійкість твердосплавних валів в 10-15 разів вища. Для забезпечення такої стійкості важливу роль грає рівномірне охолоджування поверхні валу, і саме вдосконаленню системи охолоджування приділили особливу увагу працівники ММЗ.

Саме освоєння технології плющення з використанням твердосплавних валів дозволило при їх заміні скоротити час простоїв стану 390 на 15-20% номінального часу роботи. Це істотно збільшило виробничі показники роботи агрегату.

Таким чином, хочу підкреслити, творча співпраця працівників промислових підприємств, зокрема ММЗ, і співробітників наукових установ дозволило успішно вирішити проблему розробки наукових основ технології виробництва великогабаритних твердосплавних виробів і освоєння їх промислового виробництва для металургійної галузі України. Підсумком напруженої праці авторського колективу й стало висунення цієї роботи на здобуття Державної премії України в області науки та техніки за 2010 рік. Що, безумовно, приємно.

<а href="http://www.vecherka.in.ua ">www.vecherka.in.ua