28.02.2006
Про розмір мінімальної заробітної плати у 2006 році

Мінімальна заробітна плата – це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсяг робіт) . Установлена в законі України про Державний бюджет України на відповідний рік мінімальна заробітна плата є обов’язковою не лише для установ та організацій бюджетної сфери, а й для підприємств не бюджетної(виробничої) сфери, та для фізичних осіб, які використовують найману працю.

Статтею 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2006 р. – 350 грн., з 1 липня – 375 грн., з 1 грудня 2006 р. – 400 грн. на місяць.

З 1 січня 2006 р. набрав чинності Закон України від 18.11.2004 № 2190 – ІУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» , яким суттєво змінено структуру мінімальної заробітної плати.

Якщо до 1 січня 2006 р. мінімальна заробітна плата забезпечувалася всіма елементами заробітної плати працівника (оплата за посадовим окладом (ставкою), доплати, надбавки, премії), то з 1 січня 2006 р. до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. отже, мінімальна заробітна плата має забезпечуватись лише мінімальною тарифною ставкою (окладом) працівника, а всі інші доплати, надбавки ,премії нараховуються працівникові понад мінімальну тарифну ставку (оклад).

Цим самим Законом змінено порядок формування тарифної системи оплати праці. Відповідно до нової редакції ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка формується на основі тарифної ставки робітника І розряду, що встановлюється в розмірі, котрий перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Законом не визначено, на скільки тарифна ставка робітника І розряду має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати. Ці питання мають регулюватися колективними договорами з урахуванням норм генеральної і галузевої (регіональної) угод.

З метою неухильного забезпечення законодавства щодо мінімальних гарантій в оплаті праці та порядку формування тарифної системи, доцільно переглянути системи оплати праці на підприємствах шляхом ліквідації неефективних доплат, надбавок, премій та різного роду компенсаційних виплат (на поїзд, оздоровлення тощо) та включення їх до тарифних ставок (окладів).Нині такі виплати не є актуальними, а працівникові має бути надано право на передбачувану, прозору, певною мірою гарантовану заробітну плату, що сприятиме його впевненості, підвищенню мотивації до праці та соціального захисту.

Підготовлено юридичним відділом міськвиконкому