• Соціальний захист
• Субсидія - в кожен дім
• Ринок праці
• Молодіжна політика
• Спорт
• Освіта
• Здоров`я
• Культура
  • Культура
  • ТЮЗ, краєзнавчий музей
  • Пам'ятники
  • Клубні бюджетні заклади
  • Провідні творчі колективи
  • Школи естетичного виховання
  • Бібліотеки
• Громадські організації
• Місцеві організації партій
• Громадські та консультаційні ради

"Меморіал подвигу шахтарям Макіївки"

Місто Макіївка нерозривно зв'язано з шахтарською працею. Вперше на території нашого міста промислова розробка покладів вугілля розпочалась ще у 1859 році Московським товариством. З цього часу будівництво нових копалень і зростання видобутку вугілля йшло наростаючими темпами. Але “чорне золото” давалося тяжкою ціною. Саме нашому місту належить гірка слава першого вибуху метану у шахті. Тому і була заснована в Макіївці перша в Росії гірничорятувальна станція, яка згодом розвинулась у Макіївський науково-дослідний інститут по безпеці робіт у гірничій промисловості(МакНДІ). У радянські часи вугільна галузь набуває ще більшого розвитку. У 1933 році створено об'єднання “Макіїввугілля”, яке і донині є флагманом промисловості міста. Мільйони тон вугілля видано на-гора за ці роки працівниками об'єднання. За трудові успіхи у 1976 році “Макіїввугілля” нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Тільки за післявоєнний період біля 12 тис. гірників нагороджені орденами та медалями, 15 присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Незважаючи на всі труднощі перехідного періоду і складні гірничо-геологічні умови працівники ДП “Макіїввугілля” продовжують славні традиції своїх попередників.

Професія шахтаря і в наші часи продовжує залишатись однією з самих важких та небезпечних. Сотні шахтарів віддали своє життя перебуваючи на трудовому посту. Тисячі щоденно ризикують працюючи на кілометрових глибинах. Пам'яті тих, хто не повернувся з шахти та подвигу тих, хто зараз спускається до забою і встановлено цей величний меморіал та запроваджено День пам'яті по загиблим шахтарям.

Рік встановлення - 2003 рік. Пам'ятник встановлено за ініціативою Джарти Василь Георгійович, на той час Макіївський міський голова.

Автор пам'ятника - Піскун Віктор Федорович, член Національної спілки художників України, скульптор.

"Воїнам-інтернаціоналістам загиблим у Афганістані"

Пам'ятник загиблим воїнам-інтернаціоналістам присвячено макіївчанам, які не повернулися з війни в Афганістані.

Ми завжди повинні пам'ятати воїнів, як героїв, що до кінця виконали свій військовий обов'язок і присягу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат покинув Афганістан. Нині цей день в Україні відзначається як День пам'яті жертв війн і миротворчих операцій.

За десять років боїв загинуло 14454 осіб, поранено – більше 50 тис. осіб, 6669 солдат і офіцерів стали інвалідами І, ІІ, ІІІ груп. Україна втратила більше 3 тис. осіб, з них донбасівців 330 осіб. В боях воїни проявили справжні мужність та героїзм. 200 тис. “афганців” були відзначені урядовими нагородами, 71 – Герой Радянського Союзу, 25 з них – посмертно. У Макіївці живе 1126 осіб, які пройшли пекло Афганістану. З них 79 – інваліди війни, а імена 35 загиблих викарбувані на плитах обеліску. Багато з них нагороджено орденами та медалями, в тому числі посмертно. У місті проживає 32 сім'ї загиблих воїнів - “афганців”.

Рік встановлення - 2001 рік. Пам'ятник встановлено за ініціативою Макіївської міської Спілки воїнів-інтернаціоналістів (ММСВІ).

Автор пам'ятника - Піскун Віктор Федорович, член Національної спілки художників України, скульптор.

Пам'ятник Капустіну Г.Г.

Григорій Григорович Капустін (1680) російський рудознавець, першовідкривач вугілля в Донбасі.

З 1715 року брав участь в розвідці корисних копалин, що проходять за наказом Петра І. Наприкінці 1721 року відкрив на р. Кундряч ' є (в східній частині сучасного Донбасу) родовище кам'яного вугілля. З відкриттям покладів кам'яного вугілля Г. Капустіним і починається історія вугільної промисловості Донбасу.

Рік встановлення – серпень 1983 року. Пам'ятник встановлено за ініціативою виробничого об'єднання «Макіїввугілля».

Автор – скульптор Ю.А. Седальто, архітектор В.І. Тішкин.

Скульптура відлила на Макіївському труболиварному заводі ім. З.В. Куйбишева.